ЗАПОБІГАННЯ НЕЗАКОННОМУ ПОВОДЖЕННЮ ЗІ ЗБРОЄЮ, БОЙОВИМИ ПРИПАСАМИ АБО ВИБУХОВИМИ РЕЧОВИНАМИ СЕРЕД ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЯКІ БРАЛИ УЧАСТЬ У БОЙОВИХ ДІЯХ

Анотація

У статті досліджено проблему психічних і поведінкових розладів, спричинених уживанням психоактивних речовин серед військовослужбовців України, а також обґрунтовано необхідність їх комплексної психологічної реабілітації. Встановлено, що залежність від психоактивних речовин є складним біопсихосоціальним явищем, яке поєднує фізіологічні, психологічні та соціальні чинники й відповідно до МКХ-10 належить до психічних і поведінкових розладів. Доведено, що в умовах війни, тривалого перебування в зоні бойових дій, втрати побратимів, хронічного стресу та посттравматичного стресового розладу ризик формування хімічної залежності серед військових істотно зростає. Психоактивні речовини нерідко сприймаються як засіб тимчасового полегшення симптомів тривоги, депресії та емоційного виснаження, що, своєю чергою, призводить до поглиблення психічних порушень і соціальної дезадаптації. Проаналізовано взаємозв’язок між бойовим стресом, ПТСР та формуванням залежності, а також охарактеризовано юридичні наслідки цього явища, зокрема можливість визнання особи обмежено осудною чи неосудною. Обґрунтовано, що традиційні медичні методи лікування не забезпечують стійкого результату без поєднання з психосоціальною реабілітацією. Доведено, що саме реабілітація є найбільш ефективним способом подолання залежності серед військовослужбовців, оскільки поєднує психологічну підтримку, соціальну адаптацію та формування нових моделей поведінки.