ДЕЯКІ ПИТАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАГАЛЬНОСОЦІАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ ПОВ’ЯЗАНИХ З УМИСНИМ ПОШКОДЖЕННЯМ ОБ’ЄКТІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ

Анотація

Наукова стаття присвячена дослідженню запобігання кримінальним правопорушенням, пов’язаним із пошкодженням об’єктів електроенергетики, що в сучасних умовах бойових дій та соціальних трансформацій набувають особливої актуальності. Стаття 194-1 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за умисне пошкодження об’єктів електроенергетики, підкреслюючи їх особливий правовий статус та значення для забезпечення енергетичної стійкості й безпеки держави.

Звернута увага, що кримінальні правопорушення, що кваліфікуються за ст. 194-1 КК України, як наслідок спричиняють соціальну дестабілізацію шляхом створення загрози для життя і здоров’я населення, підвищують соціальну напруженість та підривають довіру громадян до державної влади. Загроза національній безпеці полягає у послабленні обороноздатності, економічної стабільності та енергетичної незалежності країни.

У статті висвітлено загальносоціальні заходи запобігання кримінальним правопорушенням, суб’єкти реалізації політики, правові основи, заходи та проблеми реалізації загальносоціальних заходів запобігання кримінальним правопорушенням у рамках дослідження як державних, так і регіональних програм забезпечення загальносоціальних заходів запобігання кримінальним правопорушенням.

Спираючись на наукові праці провідних дослідників, у статті запропоновано та обґрунтовано поняття «запобігання» у відповідному контексті його застосування, а також висвітлено один із найактуальніших напрямів взаємодії та впливу суб’єктів запобігання в межах загальносоціальних заходів запобігання кримінальним правопорушенням.

Викладені терміни, характеристики та детермінанти мають важливе значення в контексті підвищення ефективності заходів запобігання кримінальним правопорушенням, пов’язаним з кримінальними правопорушеннями проти власності, тобто корисливими правопорушеннями, в приватному випадку — тими, що кваліфікуються за ст. 194-1 КК України умисним пошкодженням об’єктів електроенергетики.

Наведені положення мають узагальнений і теоретичний характер. У практичному вимірі їх застосування потребує врахування часових і територіальних факторів, соціальних настроїв та особливостей формування населення конкретного регіону.