Convict Voices: Women and Infanticide in Eastern Galicia at the turn of the 19th – 20th centuries (case study)
DOI:
https://doi.org/10.34015/2523-4552.2019.3.03Keywords:
women, prison, infanticide, court investigation, Eastern GaliciaAbstract
Criminal cases against women accused of infanticide were analysed in this article. My research focus was concentrated on the language of criminal cases in regards to women and most specific «women’ crime». I am intended to show how did the accused women shape their crimes into a story and what these stories mean, how they realized their «victimity» and when they used it? I try to demonstrate how women, who often by default were denied the opportunity to choose according to widely spread perception about mandatory natural women crime conditionality and potential deviancy of women, were able to take advantage of that judgement.
The story of Mariya Petryshak provided in this article fall into genre of the “microstudy” – the history of individuals, small communities, exclusiveness or randomness, examples of which shed light on many aspects of Galician life during the late XIX century: from the most obvious like functioning of the punishment system in regards to women in the Habsburg time to less obvious details of everyday life one of the most marginalized groups in that society. In the criminal cases women tented to be both unfortunate (due to the circumstances that pushed them to commit a crime or the hostage of which they became) and guilty (due to their own excessive desires, passions or expectations). By coordinating these two parallels with real women, court’ decisions often chose quite opposite interpretations of the same crime, creating a paradox to some extent.
The social stigma accompanying the criminals during their lives meant for women not only isolation and disapproval but also victimization, which was particularly noticeable in the cases of infanticide. The tendency to commute the sentence for women, who committed crimes against their illegitimate children most often derived from the understanding of the fact that in the treatment of the majority of society, and according to law, illegitimate children were those who belonged more to their mothers than to their fathers. It is not an accident that such understanding was simultaneous with increase of women’s movements in Galicia of that time and more frequent involving women from working class into such activity.
References
1. Schwan A. Convict Voices: Women, Class and Writing about Prison in 19 Century England. University of Massachusetts Press, 2014. Р. 1–2.
2. Кісь О. Жіноча історія як напрямок історичних досліджень. Український історичний журнал. 2012. № 2. С. 171.
3. У цьому контексті моє дослідження буде у паралелі з поставленим свого часу Мішелем Фуко запитанням: чи увесь юридичний апарат, начебто задуманий передбачати й зменшувати порушення закону, не був, натомість, задизайнованим для того, аби організовувати незаконність? (Детальніше див.: Michel Foucault. Alternatives to the Prison: Dissemination or Decline of Social Control? Theory, Culture & Society. 2009. Volume 26. Issue 6. pp. 12–24).
4. Серед досліджень інституту в’язниці у XIX ст. у стосунку до Центрально-Східної Європи див.: Ackermann F. Territorialisation and Incarceration: The Nexus between Solitary Confinement, Religious Praxis and Imperial Rule in nineteenth-century Poland and Lithuania. Acta Poloniae Historica 118 (2018). Str. 5–37; Bruce F. Adams. The Politics of Punishment: Prison Reform in Russia, 1863-1917. Northern Illinois University Press, 2011. На предмет жіночого кримінального досвіду, зокрема, див.: Sharon A. Kowalsky. Deviant Women: Female Crime and Criminology in Revolutionary Russia, 1880-1930. Northern Illinois University Press, 2009; Richard J. Evans. Tales from the German Underworld. Crime and Punishment in the nineteenth century. Yale University Press and New Haven and London, 1998.
5. Див. детльніше: Wingfield Nancy M. World of Prostitution in Late Imperial Austria. Oxford University Press, 2017; Wilson Tracie L. Migration, Empire, and Liminality. Sex trade in the borderlands of Europe. Aspasia. The international yearbook of Central, Eastern, and Southeastern European women’s and Gender history. Vol. 11. 2017. P. 71-96; Stauter-Halsted K. The Devils Chain: Prostitution and Social Control in Partitioned Poland. Cornell University Press, 2015; Nautz J. The Effort to Combat the Traffic on Women in Austria before the First World War. Journal for Police Science and Practice. 2012. Vol. 2. P. 82-95.
6. Rocznik statystyki Calicyi / Wydany przez Krajowe biuro statystyczne pod kierunkiem Dr. Tadeusza Rutowskiego. Rok III. 1889-1891. Lwów, 1891. S. 378; Ibid. Rok IV. 1892-1893. Lwow, 1893. S. 356; Podręcznik statystyki Galicyi / Wydany przez Krajowe biuro statystyczne pod redakcyą Tadeusza Pilatа. Tom VI. Cześć druga. Lwów, 1901. S. 326; Ibid. Tom VII. Cześć druga. Lwów, 1904. S. 322; Ibid. Tom VIII. Cześć druga. Lwów, 1908. S. 326.
7. Див.: Padraic Kenney. Dance in Chains: Political Imprisonment in the Modern World. NY: Oxford University Press, 2017; Кісь О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти / Наук. ред. С. Павлюк. НАН України. Інститут народознавства. Львів: Інститут народознавства, 2017; Anna Muller. If the Walls Could Speak: Inside a Women’s Prison in Communist Poland. Oxford University Press, 2018. 320 р.
8. Див.: Księżopolska-Breś A. Odpowiedzialność karna za dzieciobójstwo w prawie polskim. Warszawa, 2010; Brzezińska J. Dzieciobójstwo w regulacjach wybranych państw Europy Zachodniej od starożytności do 1914 r. Wrocławskie Studia Erazmiańskie. Zeszyty Studenckie, 2009. S. 275–290.
9. Maciej M. Gondek. Austriacka procedura karna z 1853 i 1873 roku w praktyce orzecznictwa sądów krakowskich. Studia z Dziejów Państwa i Prawa Polskiego XVI. 2013. No 1. S. 265. Див.: Tomczyk R. Proces karny w monarchii Habsburskiej. Od drugiej polowy XVIII wieku do 1918 r. Edukacja humanistyczna. Nr.1 (28). Szczecin, 2013. S. 67-79.
10. Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІА у Львові). Ф. 152 (Крайовий суд, м. Львів). Оп. 2. Спр. 23045. (Справа Петришак Марії, жительки м. Львова, обвинуваченої у вбивстві своєї дитини, 1906).
11. Archiwum Główny Akt Dawnych w Warszawie (AGAD). Zespól 305 (C.K. Ministerstwo Sprawiedliwości). Sygn. 39. Tytuł [Więziennictwo we Lwowie: Zakład Karny dla kobiet, 1887–1912]. К. 1253–1260.
12. Див. детальніше: Poniat R. Służba domowa w miastach na ziemiach polskich od połowu XVIII do końca XIX w. Warszawa. 2014. 328 s.
13. Частково цим можна аргументувати порівняно м’який вирок, до прикладу, у справі Анни Лабик. Жінку за вбивство одного з народжених нею двійнят – хлопчика і дівчинки, – засудили до 4-ох місяців важкого ув’язнення. На зізнанні оскаржена пояснювала, що «вибрала дівчинку бо хлопця ліпше любила і міркувала, що хлопець легше дасть собі раду на світі» (Детальніше див.: ЦДІА у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 16946. Арк. 9. (Дело по обвинению Лабик Анни в детоубийстве, 1894)).
14. Наприклад, у протоколі допиту, оскарженої за дітовбивство, Марії Бабік кілька разів наголошувалося на тому, що жінка «без жалю» дивилася на те, як її дитина тоне. У результаті Марія отримала вирок у вигляді смертної кари через повішання, який згодом замінили на 10-річне тюремне ув’язнення. Можемо припустити, на суворість покарання вплинув факт недоведеної абсолютної бідності засудженої. Підозра про володіння Марією частиною ґрунту, який вона не схотіла переписати на свого шваґра в обмін на можливість залишитися в його домі з дитиною, також могла відіграти свою роль. (Детальніше див.: ЦДІА у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 14181. Арк. 8 (Справа Бабік Марії, жительки с. Свидниця, обвинуваченої у дітовбивстві, 1872).
15. Див. детальніше: Цивільне право. Видав С. Дністрянський. Відень, 1919. Т. 1. С. 56.
16. За статистикою найбільший відсоток жінок створювали подружжя у віковому проміжку від 20–24 років (Podręcznik statystyki Galicyi wydany przez Krajowe biuro statystyczne / Pod red. Tadeusza Pilata. Lwów, 1908. T. 8. Cz. 1. S. 44.). Середній вік одружень у великих містах, як правило, був вищим, зокрема у Львові за час 1881–1893 рр. він становив: для чоловік – 33, для жінок – 28 років (Детальніше див.: Lwów w cyfrach. Z drukarni «Dziennika Polskiego» / Pod zarządem Fr. Kattnera. Lwów, 1894. S. 19).
17. Stauter-Halsted K. The Devils Chain: Prostitution and Social Control in Partitioned Poland. Cornell University Press, 2015. P. 263.
18. ЦДІА у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 18163. Арк. 35 (Справа Табаки Анни, жительки с. Поделицика, обвинуваченої у дітовбивстві, 1897–1900).
19. ЦДІА у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 25015. Арк. 17 (Справа Мельник Катерини, обвинуваченої в дітовбивстві, 1910).
20. ЦДІА у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 19366. Арк. 33 (Справа Війтик Варвари, жительки с. Корчмин, у дітовбивстві, 1899).
21. Оскаржена за дітовбивство Матрона Премудрак, до прикладу, на слуханні свідчила п’яною, оскільки «баби з якими сиділа в арешті дали три кілішки горілки», і намовляли признатися, що вона задушила народжене нею у лісі немовля. Однак те, чи робили вони це, керуючись бажанням нашкодити чи допомогти, залишається спірним запитання. Зважаючи на умови, якими звично апелювали в пом’якшенні вини, факт такої намови цілком спокійно можна було б вважати порадою. (Детальніше див.: ЦДІА у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 18161. Арк 5 зв. (Справа Премудрак Матрони, жительки м. Потелич, обвинуваченої у дітовбивстві, 1897). Спільний час у тюрмі ставав «небезпечним» радше з огляду на знайомства, які там зав’язувалися і практики, яких там можна було навчитися. Засуджені у 1895 році за пограбування львівських крамниць дорогих тканин Рейзля Голд і Файга Лая Адлер познайомилися саме у в’язниці в часі своїх попередніх ув’язнень. (Детальніше див.: ЦДІА у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 17664. Арк. 21 (Дело по обвинению торговки Адлер Файги и др. в краже ткани, 1895)).
22. AGAD. Zespól 305 (C.K. Ministerstwo Sprawiedliwości). Sygn. 34. [Więziennictwo we Lwowie] 1880–1913. K. 157–211.
23. Ортнер Ш. Чи співвідноситься жіноче з чоловічим як природа з культурою? Ґендерний підхід: історія, культура, суспільство / За ред. Л. Гентош, О. Кісь. Львів, 2003. С. 134–149.
References
1. Schwan, A. (2014). Convict Voices: Women, Class and Writing about Prison in 19 Century England. University of Massachusetts Press, 1–2.
2. Kis, O. (2012). Zhinocha istoriia yak napriamok istorychnykh doslidzhen. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 2, 171 [in Ukrainian].
3. See: Foucault, M. (2009). Alternatives to the Prison: Dissemination or Decline of Social Control? Theory, Culture & Society. Volume 26. Issue 6. PP. 12–24.
4. See: Ackermann, F. (2018). Territorialisation and Incarceration: The Nexus between Solitary Confinement, Religious Praxis and Imperial Rule in nineteenth-century Poland and Lithuania. Acta Poloniae Historica. 118, 5–37; Bruce, F. А. (2011). The Politics of Punishment: Prison Reform in Russia, 1863–1917. Northern Illinois University Press; Sharon A. Kowalsky (2009). Deviant Women: Female Crime and Criminology in Revolutionary Russia, 1880–1930. Northern Illinois University Press; Richard J. Evans (1998). Tales from the German Underworld. Crime and Punishment in the nineteenth century. Yale University Press and New Haven and London.
5. Wingfield, N. M. (2017). World of Prostitution in Late Imperial Austria. Oxford University Press; Wilson Tracie L. (2017). Migration, Empire, and Liminality. Sex trade in the borderlands of Europe. Aspasia. The international yearbook of Central, Eastern, and Southeastern European women’s and Gender history. Vol. 11. P. 71-96; Nautz, J. (2012). The Effort to Combat the Traffic on Women in Austria before the First World War. Journal for Police Science and Practice. Vol. 2. P. 82–95.
6. Kenney, P. (2017). Dance in Chains: Political Imprisonment in the Modern World. NY: Oxford University Press; Kis, O. (2017). Ukrainky v HULAHu: vyzhyty znachyt peremohty. Instytut narodoznavstva. Lviv [in Ukrainian]; Muller A. (2018). If the Walls Could Speak: Inside a Women’s Prison in Communist Poland. Oxford University Press.
7. Księżopolska-Breś, A. (2010). Odpowiedzialność karna za dzieciobójstwo w prawie polskim. Warszawa; Brzezińska J. (2009). Dzieciobójstwo w regulacjach wybranych państw Europy Zachodniej od starożytności do 1914 r. Wrocławskie Studia Erazmiańskie. Zeszyty Studenckie, 275–90.
8. Maciej M. Gondek (2013). Austriacka procedura karna z 1853 i 1873 roku w praktyce orzecznictwa sądów krakowskich. Studia z Dziejów Państwa i Prawa Polskiego XVI, 1, 265.
9. Poniat, R. (2014). Służba domowa w miastach na ziemiach polskich od połowu XVIII do końca XIX w. Warszawa.
10. Stauter-Halsted, K. (2015). The Devils Chain: Prostitution and Social Control in Partitioned Poland. Cornell University Press.
11. Ortner, Sh. (2003). Chy spivvidnosytsia zhinoche z cholovichym yak pryroda z kulturoiu? Gendernyi pidkhid: istoriia, kultura, suspilstvo. Lviv [in Ukrainian].
2. Кісь О. Жіноча історія як напрямок історичних досліджень. Український історичний журнал. 2012. № 2. С. 171.
3. У цьому контексті моє дослідження буде у паралелі з поставленим свого часу Мішелем Фуко запитанням: чи увесь юридичний апарат, начебто задуманий передбачати й зменшувати порушення закону, не був, натомість, задизайнованим для того, аби організовувати незаконність? (Детальніше див.: Michel Foucault. Alternatives to the Prison: Dissemination or Decline of Social Control? Theory, Culture & Society. 2009. Volume 26. Issue 6. pp. 12–24).
4. Серед досліджень інституту в’язниці у XIX ст. у стосунку до Центрально-Східної Європи див.: Ackermann F. Territorialisation and Incarceration: The Nexus between Solitary Confinement, Religious Praxis and Imperial Rule in nineteenth-century Poland and Lithuania. Acta Poloniae Historica 118 (2018). Str. 5–37; Bruce F. Adams. The Politics of Punishment: Prison Reform in Russia, 1863-1917. Northern Illinois University Press, 2011. На предмет жіночого кримінального досвіду, зокрема, див.: Sharon A. Kowalsky. Deviant Women: Female Crime and Criminology in Revolutionary Russia, 1880-1930. Northern Illinois University Press, 2009; Richard J. Evans. Tales from the German Underworld. Crime and Punishment in the nineteenth century. Yale University Press and New Haven and London, 1998.
5. Див. детльніше: Wingfield Nancy M. World of Prostitution in Late Imperial Austria. Oxford University Press, 2017; Wilson Tracie L. Migration, Empire, and Liminality. Sex trade in the borderlands of Europe. Aspasia. The international yearbook of Central, Eastern, and Southeastern European women’s and Gender history. Vol. 11. 2017. P. 71-96; Stauter-Halsted K. The Devils Chain: Prostitution and Social Control in Partitioned Poland. Cornell University Press, 2015; Nautz J. The Effort to Combat the Traffic on Women in Austria before the First World War. Journal for Police Science and Practice. 2012. Vol. 2. P. 82-95.
6. Rocznik statystyki Calicyi / Wydany przez Krajowe biuro statystyczne pod kierunkiem Dr. Tadeusza Rutowskiego. Rok III. 1889-1891. Lwów, 1891. S. 378; Ibid. Rok IV. 1892-1893. Lwow, 1893. S. 356; Podręcznik statystyki Galicyi / Wydany przez Krajowe biuro statystyczne pod redakcyą Tadeusza Pilatа. Tom VI. Cześć druga. Lwów, 1901. S. 326; Ibid. Tom VII. Cześć druga. Lwów, 1904. S. 322; Ibid. Tom VIII. Cześć druga. Lwów, 1908. S. 326.
7. Див.: Padraic Kenney. Dance in Chains: Political Imprisonment in the Modern World. NY: Oxford University Press, 2017; Кісь О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти / Наук. ред. С. Павлюк. НАН України. Інститут народознавства. Львів: Інститут народознавства, 2017; Anna Muller. If the Walls Could Speak: Inside a Women’s Prison in Communist Poland. Oxford University Press, 2018. 320 р.
8. Див.: Księżopolska-Breś A. Odpowiedzialność karna za dzieciobójstwo w prawie polskim. Warszawa, 2010; Brzezińska J. Dzieciobójstwo w regulacjach wybranych państw Europy Zachodniej od starożytności do 1914 r. Wrocławskie Studia Erazmiańskie. Zeszyty Studenckie, 2009. S. 275–290.
9. Maciej M. Gondek. Austriacka procedura karna z 1853 i 1873 roku w praktyce orzecznictwa sądów krakowskich. Studia z Dziejów Państwa i Prawa Polskiego XVI. 2013. No 1. S. 265. Див.: Tomczyk R. Proces karny w monarchii Habsburskiej. Od drugiej polowy XVIII wieku do 1918 r. Edukacja humanistyczna. Nr.1 (28). Szczecin, 2013. S. 67-79.
10. Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІА у Львові). Ф. 152 (Крайовий суд, м. Львів). Оп. 2. Спр. 23045. (Справа Петришак Марії, жительки м. Львова, обвинуваченої у вбивстві своєї дитини, 1906).
11. Archiwum Główny Akt Dawnych w Warszawie (AGAD). Zespól 305 (C.K. Ministerstwo Sprawiedliwości). Sygn. 39. Tytuł [Więziennictwo we Lwowie: Zakład Karny dla kobiet, 1887–1912]. К. 1253–1260.
12. Див. детальніше: Poniat R. Służba domowa w miastach na ziemiach polskich od połowu XVIII do końca XIX w. Warszawa. 2014. 328 s.
13. Частково цим можна аргументувати порівняно м’який вирок, до прикладу, у справі Анни Лабик. Жінку за вбивство одного з народжених нею двійнят – хлопчика і дівчинки, – засудили до 4-ох місяців важкого ув’язнення. На зізнанні оскаржена пояснювала, що «вибрала дівчинку бо хлопця ліпше любила і міркувала, що хлопець легше дасть собі раду на світі» (Детальніше див.: ЦДІА у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 16946. Арк. 9. (Дело по обвинению Лабик Анни в детоубийстве, 1894)).
14. Наприклад, у протоколі допиту, оскарженої за дітовбивство, Марії Бабік кілька разів наголошувалося на тому, що жінка «без жалю» дивилася на те, як її дитина тоне. У результаті Марія отримала вирок у вигляді смертної кари через повішання, який згодом замінили на 10-річне тюремне ув’язнення. Можемо припустити, на суворість покарання вплинув факт недоведеної абсолютної бідності засудженої. Підозра про володіння Марією частиною ґрунту, який вона не схотіла переписати на свого шваґра в обмін на можливість залишитися в його домі з дитиною, також могла відіграти свою роль. (Детальніше див.: ЦДІА у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 14181. Арк. 8 (Справа Бабік Марії, жительки с. Свидниця, обвинуваченої у дітовбивстві, 1872).
15. Див. детальніше: Цивільне право. Видав С. Дністрянський. Відень, 1919. Т. 1. С. 56.
16. За статистикою найбільший відсоток жінок створювали подружжя у віковому проміжку від 20–24 років (Podręcznik statystyki Galicyi wydany przez Krajowe biuro statystyczne / Pod red. Tadeusza Pilata. Lwów, 1908. T. 8. Cz. 1. S. 44.). Середній вік одружень у великих містах, як правило, був вищим, зокрема у Львові за час 1881–1893 рр. він становив: для чоловік – 33, для жінок – 28 років (Детальніше див.: Lwów w cyfrach. Z drukarni «Dziennika Polskiego» / Pod zarządem Fr. Kattnera. Lwów, 1894. S. 19).
17. Stauter-Halsted K. The Devils Chain: Prostitution and Social Control in Partitioned Poland. Cornell University Press, 2015. P. 263.
18. ЦДІА у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 18163. Арк. 35 (Справа Табаки Анни, жительки с. Поделицика, обвинуваченої у дітовбивстві, 1897–1900).
19. ЦДІА у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 25015. Арк. 17 (Справа Мельник Катерини, обвинуваченої в дітовбивстві, 1910).
20. ЦДІА у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 19366. Арк. 33 (Справа Війтик Варвари, жительки с. Корчмин, у дітовбивстві, 1899).
21. Оскаржена за дітовбивство Матрона Премудрак, до прикладу, на слуханні свідчила п’яною, оскільки «баби з якими сиділа в арешті дали три кілішки горілки», і намовляли признатися, що вона задушила народжене нею у лісі немовля. Однак те, чи робили вони це, керуючись бажанням нашкодити чи допомогти, залишається спірним запитання. Зважаючи на умови, якими звично апелювали в пом’якшенні вини, факт такої намови цілком спокійно можна було б вважати порадою. (Детальніше див.: ЦДІА у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 18161. Арк 5 зв. (Справа Премудрак Матрони, жительки м. Потелич, обвинуваченої у дітовбивстві, 1897). Спільний час у тюрмі ставав «небезпечним» радше з огляду на знайомства, які там зав’язувалися і практики, яких там можна було навчитися. Засуджені у 1895 році за пограбування львівських крамниць дорогих тканин Рейзля Голд і Файга Лая Адлер познайомилися саме у в’язниці в часі своїх попередніх ув’язнень. (Детальніше див.: ЦДІА у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 17664. Арк. 21 (Дело по обвинению торговки Адлер Файги и др. в краже ткани, 1895)).
22. AGAD. Zespól 305 (C.K. Ministerstwo Sprawiedliwości). Sygn. 34. [Więziennictwo we Lwowie] 1880–1913. K. 157–211.
23. Ортнер Ш. Чи співвідноситься жіноче з чоловічим як природа з культурою? Ґендерний підхід: історія, культура, суспільство / За ред. Л. Гентош, О. Кісь. Львів, 2003. С. 134–149.
References
1. Schwan, A. (2014). Convict Voices: Women, Class and Writing about Prison in 19 Century England. University of Massachusetts Press, 1–2.
2. Kis, O. (2012). Zhinocha istoriia yak napriamok istorychnykh doslidzhen. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 2, 171 [in Ukrainian].
3. See: Foucault, M. (2009). Alternatives to the Prison: Dissemination or Decline of Social Control? Theory, Culture & Society. Volume 26. Issue 6. PP. 12–24.
4. See: Ackermann, F. (2018). Territorialisation and Incarceration: The Nexus between Solitary Confinement, Religious Praxis and Imperial Rule in nineteenth-century Poland and Lithuania. Acta Poloniae Historica. 118, 5–37; Bruce, F. А. (2011). The Politics of Punishment: Prison Reform in Russia, 1863–1917. Northern Illinois University Press; Sharon A. Kowalsky (2009). Deviant Women: Female Crime and Criminology in Revolutionary Russia, 1880–1930. Northern Illinois University Press; Richard J. Evans (1998). Tales from the German Underworld. Crime and Punishment in the nineteenth century. Yale University Press and New Haven and London.
5. Wingfield, N. M. (2017). World of Prostitution in Late Imperial Austria. Oxford University Press; Wilson Tracie L. (2017). Migration, Empire, and Liminality. Sex trade in the borderlands of Europe. Aspasia. The international yearbook of Central, Eastern, and Southeastern European women’s and Gender history. Vol. 11. P. 71-96; Nautz, J. (2012). The Effort to Combat the Traffic on Women in Austria before the First World War. Journal for Police Science and Practice. Vol. 2. P. 82–95.
6. Kenney, P. (2017). Dance in Chains: Political Imprisonment in the Modern World. NY: Oxford University Press; Kis, O. (2017). Ukrainky v HULAHu: vyzhyty znachyt peremohty. Instytut narodoznavstva. Lviv [in Ukrainian]; Muller A. (2018). If the Walls Could Speak: Inside a Women’s Prison in Communist Poland. Oxford University Press.
7. Księżopolska-Breś, A. (2010). Odpowiedzialność karna za dzieciobójstwo w prawie polskim. Warszawa; Brzezińska J. (2009). Dzieciobójstwo w regulacjach wybranych państw Europy Zachodniej od starożytności do 1914 r. Wrocławskie Studia Erazmiańskie. Zeszyty Studenckie, 275–90.
8. Maciej M. Gondek (2013). Austriacka procedura karna z 1853 i 1873 roku w praktyce orzecznictwa sądów krakowskich. Studia z Dziejów Państwa i Prawa Polskiego XVI, 1, 265.
9. Poniat, R. (2014). Służba domowa w miastach na ziemiach polskich od połowu XVIII do końca XIX w. Warszawa.
10. Stauter-Halsted, K. (2015). The Devils Chain: Prostitution and Social Control in Partitioned Poland. Cornell University Press.
11. Ortner, Sh. (2003). Chy spivvidnosytsia zhinoche z cholovichym yak pryroda z kulturoiu? Gendernyi pidkhid: istoriia, kultura, suspilstvo. Lviv [in Ukrainian].
Downloads
Published
2019-12-28
How to Cite
[1]
Черчович, І. 2019. Convict Voices: Women and Infanticide in Eastern Galicia at the turn of the 19th – 20th centuries (case study). Bulletin of the Penitentiary association of Ukraine. 3 (Dec. 2019), 30–43. DOI:https://doi.org/10.34015/2523-4552.2019.3.03.
Issue
Section
Central topic of the issue
License
Copyright (c) 2020 І. Черчович
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
CC License Attribution 4.0 International (CC BY 4.0)