Адміністративна відповідальність за поширювання неправдивих чуток у соціальних мережах

Анотація

У статті приділено увагу адміністративній відповідальності за поширення неправдивих чуток у соціальних мережах в Україні, передбаченій статтею 173¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), в контексті триваючої російської збройної агресії проти України. Аналізується судова практика застосування статті 173¹ КУпАП судами України, наводяться типові аргументи захисту та проблемні аспекти правозастосування.

Досліджено тенденції використання соціальних мереж для документування подій, мобілізації громадської думки та поширення інформації у воєнний час із особливим акцентом на український досвід. Розглянуто проблеми адаптації існуючих правил модерації до особливостей воєнної ситуації, в тому числі регламентації контенту, що містить заклики до насильства, зображення жорстокості та іншу суперечливу інформацію. Охарактеризовано обмежувальні заходи, що застосовуються Facebook та Instagram для модерації контенту, зокрема блокування, «тіньовий бан» та інші види обмежень, а також проаналізовано їх застосування до українського контенту. Проаналізовано правові поняття «неперевірена інформація», «недостовірна інформація» та «дезінформація», а також норми законодавства України щодо відповідальності за поширення недостовірної інформації, зокрема статті 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проаналізовано судову практику застосування судами України статті 173-1 КУпАП, визначено типові доводи захисту та проблемні моменти правозастосування. Проаналізовано практику ЄСПЛ у справах Delfi проти Естонії та Санчес проти Франції, а також відповідні положення українського законодавства, щоб визначити межі відповідальності власників онлайн-платформи за контент, створений користувачами.