ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ТЮРЕМНИХ ЗАМКІВ ХАРКІВЩИНИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті досліджено історію формування установ виконання покарань у виді позбавлення волі в окремому регіоні Російської імперії, а саме Харківському намісництві (пізніше – губернії), наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Установлено, що впровадження загальнодержавних реформ адміністративно-територіального устрою відповідно до «Установ для управління губерній» 1775 р. спричинило появу в Харкові пенітенціарних закладів, що поєднували каральний та виправний вплив: робочих і гамівних будинків.

За результатами інспекції імператором Олександром I стану губернських місць ув’язнення у південно-східному краї 1817 р. було ініційовано спорудження в Харкові кам’яного тюремного замку. У листопаді 1822 року будівництво тюремного замку за типовим проектом, спеціально створеним для Харкова та Новгорода, було завершено. Проект тюремного замку передбачав можливість роздільного утримання засуджених різних категорій, а також пересильних арештантів, одиночні камери та спеціальні приміщення для адміністрації, наглядачів та господарських потреб, що було нововведенням у Російській імперії. Основний корпус тюремного замку, призначений для утримання арештантів, мав підвальний і два наземні поверхи. Тюремний замок у Харкові був одним із перших подібних закладів в імперії і до кінця XIX ст. залишався найбільшою каральною установою губернії. У тюремному замку утримували карних та політичних засуджених, а пізніше – і каторжників перед відправленням їх етапом до Сибіру та на о. Сахалін.

У повітових містах губернії на межі XVIII–XIX ст. функціонували дерев’яні остроги, у яких утримувалися засуджені та підслідні. У 40-х роках XIX ст. зведено мережу повітових кам’яних тюремних замків, умови утримання в яких відповідали потребам часу. Повітові тюремні замки були розраховані на 50–70 засуджених, у кожному облаштовувалися окремі одиночні камери, лазарет тощо.

Таким чином, упродовж першої половини XIX ст. на Харківщині створено систему нових тюремних замків, що суттєво покращило як умови відбування покарання, так і умови служби тюремної адміністрації та сторожі.