ПОНЯТТЯ «ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ» ЯК ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНИХ НОРМ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.34015/2523-4552.2026.1.01Ключові слова:
правозастосування, реалізація екологічних норм, охорона довкілля, оцінка впливу на довкілля, екологічний контроль, юридична відповідальність, правозастосовний акт, адаптивне регулювання, ЄСАнотація
У статті досліджено поняття правозастосування як особливої форми реалізації екологічних норм в Україні в умовах сьогодення. Обґрунтовано, що сьогодні правозастосування у сфері охорони довкілля характеризується низкою специфічних ознак, які відрізняють його від класичного загальноприйнятого теоретичного розуміння цієї категорії. Мета статті - визначити поняття та особливості правозастосування як форми реалізації екологічних норм з урахуванням сучасних тенденцій розвитку національного екологічного права, адміністративного права, а також міжнародних норм й стандартів.
На підставі аналізу загально-теоретичних підходів до форм реалізації правових норм та їх проєкції на сучасне екологічне право України автором виокремлено характерні ознаки правозастосування у сфері охорони довкілля, а саме: 1) превентивна спрямованість, що реалізується через дозвільну діяль ність та оцінку впливу на довкілля; 2) багатосуб’єктність, яка передбачає участь уповноважених органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів та інститутів громадянського суспільства; 3) поєднання заходів державного примусу та стимулювання на поведінку осіб в сфері охорони довкілля; 4) багаторівневий характер правозастосування, що охоплює регіональний, національний та наднаціональний (міжнародний) рівні.
Проаналізовано сучасний стан правозастосування екологічних норм в Україні у контексті зобов’язань, визначених Угодою про асоціацію між Україною та державами-членами Європейського Союзу. Обґрунтовано доцільність запровадження моделі адаптивного регулювання в екологічному праві України. Сформульовано авторське визначення поняття «правозастосування екологічних норм» як владно-організуючої діяльності компетентних суб’єктів публічної влади та уповноважених інституцій, спрямованої на індивідуалізацію екологічних норм стосовно конкретних суб’єктів та ситуацій із метою забезпечення реалізації екологічних прав, охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів.
Посилання
Velyka, H. (2024, November 21). Vtraty dovkilliu Ukrainy za 1000 dniv povno-masshtabnoi viiny: infohrafika [Environmental losses of Ukraine over 1000 days of full-scale war: Infographic]. EkoPolityka [EcoPolitics]. https://ecopolitic.com.ua/ua/news/stali-vidomi-cifri-vtrat-dovkillju-ukraini-za-1000-dniv-povnomasshtabnoi-vijni/laws/show/1678-18#Text
Skakun, O. F. (2021). Teoriia derzhavy i prava [Theory of state and law] (4th ed.). Kyiv: Alerta.
Rabinovych, P. M. (2008). Osnovy zahalnoi teorii prava ta derzhavy [Fundamentals of the general theory of law and state] (10th ed.). Lviv: Krai.
Donchenko, O. I. (2014). Osoblyvosti pravozastosuvannia yak formy realizatsii norm prava [Peculiarities of law enforcement as a form of implementation of legal norms]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Yurysprudentsiia [Scientific Bulletin of the International Humanities University. Series: Jurisprudence], (11), 1, 40-42. https://dspace.onu.edu.ua/bitstream/123456789/21030/1/40-42.pdf
Mahnovskyi, I. Y. (2020). Pravozastosuvannia yak katehoriia osoblyvoi formy realizatsii prava [Law enforcement as a category of a special form of implementation of law]. Scientific Works of the National University “Odesa Law Academy", 27, 59-66. https://hdl.handle.net/11300/14172
Perepeliuk, A. M. (2016). Mekhanizm zastosuvannia prava: struktura ta kryterii efektyvnosti (zahalnoteoretychnyi aspekt) [The mechanism of law application: Structure and efficiency criteria (general theoretical aspect)] (Candidate’s thesis). Kyiv.
Andreitsev, V. I. (2011). Ekolohichne pravo i zakonodavstvo suverennoi Ukrainy: problemy realizatsii derzhavnoi ekolohichnoi polityky [Environmental law and legislation of sovereign Ukraine: Problems of implementation of the state environmental policy]. Dnipropetrovsk: Natsionalnyi hirnychyi universytet.
Getman, A. P. (2019). Doktryna ekolohichnoho prava ta zakonodavstva Ukrainy [Doctrine of environmental law and legislation of Ukraine]. Kharkiv: TOV “Oberih”.
Anisimova, H. V. (2019). Teoretychni zasady rozvytku ekolohichnoho za- konodavstva v konteksti pryrodno-pravovoi doktryny [Theoretical foundations of the development of environmental legislation in the context of the natural law doctrine]. Kharkiv: Pravo.
Kobetska, N. R. (2016). Dozvilne i dohovirne rehuliuvannia vykorystannia pryrodnykh resursiv v Ukraini: pytannia teorii ta praktyky [Permissive and contractual regulation of natural resource use in Ukraine: Issues of theory and practice]. Ivano- Frankivsk: Prykarpatskyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia Stefanyka.
Husarov, S. M. (2015). Pravozastosovna diialnist v Ukraini [Law enforcement activity in Ukraine]. Kharkiv: Zolota mylia.
Malysheva, N. R., & Yerofeiev, M. I. (2017). Naukovo-praktychnyi komentar do Zakonu Ukrainy “Pro okhoronu navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha” [Scientific and practical commentary to the Law of Ukraine “On Environmental Protection”]. Kharkiv: Pravo.
Krasnova, M. V., & Krasnova, Yu. A. (2021). Ekolohichne pravo Ukrainy. Zahalna chastyna [Environmental law of Ukraine. General part]. Kyiv: VPTs “Kyivskyi universytet”.
Teremetskyi, V. I. (2024). Normy pravovoho rehuliuvannia v osoblyvomu rezhymi pravozastosuvannia v systemi dzherel sudovoho prava [Norms of legal regulation in the special regime of law enforcement in the system of sources of judicial law]. In A. O. Selivanov (Ed.), Dzherela sudovoho prava v Ukraini [Sources of judicial law in Ukraine] (pp. 208-220). Kyiv: Feniks.
Duliba, Ye. V., & Teremetskyi, V. I. (2023). Okremi aspekty udoskonalennia administratyvnoi vidpovidalnosti za porushennia pravyl karantynu liudei na osnovi analizu pravozastosovnoi praktyky mistsevykh sudiv [Certain aspects of improving administrative liability for violating human quarantine rules based on the analysis of law enforcement practice of local courts]. Forum of Law, 3(76), 109-119. http://doi.org/10.5281/zenodo.10041186
Teremetskyi, V. I., & Lazariev, V. V. (2025). Issues of lawmaking and lawmaking terminology in Ukraine and Italy. Law and Safety, 97(2), 135-146. https://doi.org/10.32631/pb.2025.2.11
Teremetskyi, V. I., Lazariev, V. V., Topchii, V. V., Vitiuk, D. L., & Roy, O. V. (2025). Legal terminology as the basis for the accuracy of legal norms. Edelweiss Applied Science and Technology, 9(3), 479-488. https://doi.org/10.55214/25768484.v9i3.5242
Fasoli, E., & McGlone, A. (2018). The non-compliance mechanism under the Aarhus Convention as “soft” enforcement of international environmental law: Not so soft after all! Netherlands International Law Review, 65(1), 27-53. https://doi.org/10.1007/s40802- 018-0102-0
Gunningham, N. (2015). Compliance, enforcement, and regulatory excellence. Penn Program on Regulation Discussion Paper. University of Pennsylvania Law School. https: / / www.law.upenn.edu/live/files/4717-gunningham-ppr- bicregulatordiscussionpaper-06
Shyrokykh, K., & Melen-Zabramna, O. (2025). Europeanisation of Ukraine’s policy on environment and climate: Instrumental and anticipatory compliance. In M. Rabino- vych & A. Pintsch (Eds.), Ukraine's thorny path to the EU (pp. 247-277). Cham: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-031-69154-6_11
Ayres, I., & Braithwaite, J. (1992). Responsive regulation: Transcending the deregulation debate. New York: Oxford University Press.
Giles, C. (2022). Next generation compliance: Environmental regulation for the modern era. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780197656747.001.0001
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 О.В. Бернацький
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
CC License Attribution 4.0 International (CC BY 4.0)