ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ПРИНЦИПІВ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДИСЦИПЛІНИ ПРАЦІ В ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНАХ

Анотація

Стаття присвячена розкриттю сутнісного змісту принципів правового регулювання дисципліни праці в правоохоронних органах. На підставі критичного аналізу наявної наукової літератури констатується відсутність чіткого розуміння сутності та видової структури принципів правового регулювання дисципліни праці. Разом із тим встановлюється, що на практиці правове регулювання у сфері нормування, планування, організації та виконання вимог режиму дисципліни праці фактично ґрунтується на принципах, логіка визначення та застосування яких загалом відповідає підходу до розуміння структури принципів права за сферою їх поширення. За цією логікою регулятивний вплив у сфері дисципліни праці в правоохоронних органах формується з урахуванням вимог загальноправових, спеціальних (тобто, публічно-правових засад, які застосовуються для зниження кадрових ризиків при реалізації державою функції правоохорони), галузевих та інституційних принципів. Обґрунтовується, що принципи правового регулювання дисципліни праці в правоохоронних органах становлять засадничий елемент (невід’ємну частину) системи трудо-правового впливу у відповідній сфері відносин, виражаючись в імперативних засадничих ідеях, що визначають спрямованість і межі організації дисципліни праці працівників цих органів публічної служби, вміщуючи у собі комплекс імперативних вимог, з урахуванням яких здійснюється нормативне упорядкування дисциплінарно значущих правовідносин (включно з їх плануванням і організацією, а також із прийняттям рішень щодо призупинення чи припинення відповідних правовідносин), охоплюючи при цьому процеси формування вимог дисципліни праці, заохочення їх добровільного виконання, контроль за дотриманням установлених правил і реагування на порушення. Доводиться, що на сьогодні принципи правового регулювання дисципліни праці в правоохоронних органах постають довершеною категорією, якій властивий певний набір властивостей, серед яких: фундаментальний характер; системність; вираження юридично значущих закономірностей; змістовно-орієнтуюче значення; регулятивний характер.