Медичний туризм як чинник економічного відновлення та складова резільєнтності міст

Анотація

У статті медичний туризм розглянуто як важливий інструмент післявоєнного економічного відновлення України та складову економіко-правової резільєнтності міст. Висвітлено основні передумови розвитку медичного туризму в Україні до початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації, зокрема формування кластерних моделей, активізацію державно-приватного партнерства, залучення іноземних пацієнтів та поступове нормативно-правове забезпечення цієї сфери. Окрема увага приділена прикладу функціонування Dnipro Medical Cluster як успішному кейсу регіонального розвитку медичного туризму на засадах кластерної взаємодії.

Встановлено, що воєнний стан спричинив значну трансформацію медичного сектору, обумовлену новими запитами суспільства на доступність і мобільність медичних послуг, зокрема для внутрішньо переміщених осіб, осіб, які зазнали поранень внаслідок збройного конфлікту, людей з інвалідністю, військових та цивільних осіб, постраждалих внаслідок бойових дій. У цьому контексті проаналізовано явище вимушеного медичного туризму як форми соціально зумовленого переміщення громадян з метою отримання медичної допомоги в межах країни або за кордоном. Зазначено, що така форма медичної мобільності потребує комплексного правового, організаційного та фінансового забезпечення.

Особливу увагу приділено ролі медичного туризму у формуванні резільєнтності міст – здатності міст адаптуватися до кризових викликів і забезпечувати стале функціонування критичної інфраструктури. Доведено, що медичний туризм виконує не лише економічну, а й соціальну та інституційну функції, сприяючи інвестиційній активності, розвитку людського капіталу, інтеграції вразливих груп населення, цифровій трансформації, відновленню та модернізації місцевої медичної інфраструктури. Сформульовано пропозиції щодо стратегічних напрямів державної політики у сфері медичного туризму, включаючи прийняття спеціального (профільного) закону, впровадження і реалізацію п’ятирічного плану розвитку, запровадження податкових пільг і преференцій, підтримку й поширення кластерних моделей. Медичний туризм розглянуто як багатовекторний ресурс післявоєнної відбудови, гуманітарної стабільності та підвищення резільєнтності українських міст.