Поняття державного контролю у сфері використання інформаційних технологій

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.34015/2523-4552.2025.1.11

Ключові слова:

контроль, державний контроль, інформаційні технології, суб’єкт здійснення контролю

Анотація

У статті з метою визначення ключових характеристик понять «контроль» та «державний контроль» проведено науковий огляд їх тлумачення. Сформульовано авторське бачення щодо тлумачення державного контролю у сфері використання інформаційних технологій. Зазначено, що контроль – це відносини між двома сторонами, в яких перша є суб’єктом контролю та здійснює цілеспрямоване спостереження та координаційний вплив на другу, тобто об’єкт контролю, з метою забезпечення відповідності його стану, процесу функціонування, законодавчо визначеним  параметрам, показникам, стандартам, тощо. В процесі контролю суб’єкт має право та можливість втручатись в оперативну діяльність підконтрольного об’єкта та фактично має над ним владу відповідного ступеня.

Аргументовано, що категорія «державний контроль» характеризується наступними аспектами: 1) термін «державний» у даному контексті інформує про основного та єдиного суб’єкта його здійснення – державу, в особі уповноважених законодавством органів влади, які володіють відповідними правами, ресурсами, а також несуть при цьому юридичні обов’язки; 2) державний контроль суворо регламентується законодавством України, яке визначає його межі, завдання, особливості, суб’єктів та інші механізми реалізації; 3) даний різновид контролю ґрунтується на принципах, що є вихідними засадами роботи всього публічного сектору та скеровують роботу органів державної влади; 4) об’єктом державного контролю є діяльність юридичних або фізичних осіб, що має особливу суспільну значимість, наслідки, критично впливає на соціум, економіку, екологію у зв’язку із чим потребує регулювання та спостереження з боку держави; 4) державний контроль здійснюється за допомогою спеціальної системи заходів, засобів та способів, які мають державно-владний (адміністративний), примусовий характер, дозволяють не тільки втручатись в оперативний процес роботи підконтрольного об’єкту, а також застосовувати міри юридичної відповідальності.

Зроблено висновок про те, що державний контроль у сфері використання інформаційних технологій – це публічно-владна діяльність уповноважених органів влади, яку складає система спеціальних адміністративних заходів, засобів та способів впливу і полягає у перевірці, спостереженні за фізичними та юридичними особами, які використовують інформаційні технології в суспільно-важливих, критичних сферах або в особливо-значимому форматі, що зачіпає суспільні права, свободи та інтереси.

Біографія автора

А. А. Пичурин

аспірант Харківського національного університету внутрішніх справ

Посилання

1. Марченко Б. М. Адміністративна діяльність державної прикордонної служби України : дис… канд. юрид. наук : 12.00.07. Дніпро. 2009. 223 с.
2. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні : навч. посібник. Харків : Нац. юрид. акад. України, 1999. 176 с.
3. Лученко Д. В. Контрольне провадження : дис… канд. юрид. наук : 12.00.07. Харків. 2003. 180 с.
4. Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин : Закон України від 18.05.2017 №2042-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 31. Ст. 343.
5. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : Закон України від 05.04.2007 №877-V. Відомості Верховної Ради України. 2007. № 29. Ст. 389.
6. Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 №549-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 23. Ст.148. Ст. 2975.
7. Шестак В. С. Державний контроль в сучасній Україні (теоретико-правові питання) : автореф. дис… канд. юрид. наук : 12.00.07. Харків. 2002. 16 с.
8. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07. К., 1999. 378 с.
9. Буткевич С. А. Адміністративно-правий статус Державного комітету фінансового моніторингу України : дис… канд. юрид. наук : 12.00.07. Дніпро. 2009. 233 с.
10. Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення : автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07. О. 1996. 55 с.
11. Яковлєва Г. Державний нагляд і контроль у сфері соціального забезпечення населення України. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 4. С. 90−93.
12. Терещенко М. М. Державний контроль: сутність, основні підходи та концепції. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. 2019. Том 30(69). С.117–121.
13. Маматова Т. В. Трактування поняття «державний контроль» у сучасному законодавстві України та його уточнення. Вісник Державної служби України. 2004. № 1. С. 23–26.
14. Макаренко Ю. Дефініція державного контролю у сфері земельних ресурсів: проблемні питання формулювання. Національний юридичний журнал: теорія і практика. 2019. MAI. С.62–66.
15. Адміністративне право України : навч. посіб. Г. Г. Забарний, Р. А. Калюжний, В. К. Шкарупа. К.: Вид. Паливода А. В. 2003. 384 с.
16. Адміністративне право України : підруч.. за заг. ред. С. В. Ківалова. О. : Юрид. літ, 2003. 896 с.
17. Гончаренко Г. А. Система суб’єктів державного контролю над сектором безпеки: поняття та основні види. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. №3. С.209–213.

##submission.downloads##

Опубліковано

25.03.2025

Як цитувати

[1]
Пичурин, А.А. 2025. Поняття державного контролю у сфері використання інформаційних технологій. Вісник Пенітенціарної асоціації України. 1 (Бер 2025), 101–107. DOI:https://doi.org/10.34015/2523-4552.2025.1.11.

Номер

Розділ

Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.