Накладення арешту на кореспонденцію, її огляд та виїмка у кримінальному процесі як засіб обмеження права особи на таємницю спілкування

Анотація

У статті висвітлено результати наукового дослідження підходу до розуміння накладення арешту на кореспонденцію, її огляд та виїмку у кримінальному процесі як засіб обмеження права особи на таємницю спілкування. Проаналізовано основні міжнародно-правові документи, у яких задекларовано поняття та зміст права на свободу спілкування. Наведено авторську позицію щодо існуючих у науці підходів до розмежування права на таємницю особистого та сімейного життя та права на свободу спілкування у сучасній правовій доктрині. Констатовано, що право на свободу спілкування повинно гарантуватись у кримінальному процесі, засновуючись на міжнародних стандартах функціонування механізму його обмеження, що передбачає необхідність дотримання сформульованих у міжнародній практиці критеріїв допустимості такого обмеження: законність обмеження; досягнення однієї із правомірних цілей та необхідність у демократичному суспільстві. Зазначено, що одним із засобів обмеження права на таємницю спілкування є накладення арешту на кореспонденцію, її огляд та виїмка як негласна слідча (розшукова) дія.

Як узагальнення відімчається, що право на свободу спілкування повинно гарантуватись у кримінальному процесі, засновуючись на міжнародних стандартах функціонування механізму його обмеження. Одним із таких засобів обмеження цього права є накладення арешту на кореспонденцію, її огляд та виїмка як негласна слідча (розшукова) дія, де процедура обмеження права на свободу спілкування має відповідати положенням чинного кримінального процесуального законодавства України та здійснюватися у відповідності до міжнародних стандартів його обмеження.