Справа подільського райхарчоторгу в м. Києві (1953 р.)

Анотація

На початку 1953 р., на схилі сталінського тоталітарного режиму, економічна злочинність в радянській державі продовжувала залишатися на високому рівні. Про це свідчить, зокрема, достатньо типова для того часу справа Подільського райхарчоторгу м. Києва. Злочинна зграя у кількості 13 осіб, в яку входили кілька директорів цієї структури, завідувачі магазинами та продавці , упродовж 1945-1952 рр., користуючись своїм службовим становищем, доступом до дефіцитних в усі радянські часи продуктів, використовуючи шахрайські способи (збільшення вологості булочок, які випікалися, риби, яка коптилася, систему виписки подвійних накладних, укладення фіктивних актів) здійснювали розкрадання в особливо крупних розмірах, загальна сума яких склала 5,66 млн рублів. Ці дії була кваліфіковані як діяльність «ворогів народу» у стилі 1937 року. Великий масштаб розкрадань надав цій справі резонансного значення, - тому про хід судового процесу доповідалося очільникові республіки – першому секретареві ЦК КПУ – Л.Г. Мельникову. Значення процесу також підкреслює те, що справа розглядалася Верховним судом республіки в якості суду першої інстанції (це передбачалося законодавством щодо особливо вагомих справ), державне обвинувачення в суді підтримував І.Д. Ардеріхін – заступник прокурора УРСР, а підсумкову довідку про процес підписав Голова Верховного суду УРСР П. Х. Нощенко. Обвинувачені, судячи з матеріалів судового процесу, були людьми низьких моральних якостей, більшість з них була членами компартії, їхніми вчинками керувала жадібність та прагнення досягти високого рівня життя будь-яким, навіть незаконним, способом. Вони скористалися недоліками соціалізму, неспроможністю радянської держави забезпечити своїх громадян необхідною кількістю продуктів, продажністю компартійних та радянських керівників Подільського району, недостатнім контролем за діяльністю райхарчоторгу з боку вищих органів. І все це відбувалося в добу правління Сталіна, а славленого «порядку» не було.