Протидія організованій злочинності в Україні: перспективи удосконалення кримінального законодавства

А. Вознюк

doi:10.34015/2523-4552.2020.1.18

А. Вознюк https://orcid.org/0000-0002-3352-5626

DOI: https://doi.org/10.34015/2523-4552.2020.1.18

Анотація

У статті аналізуються переваги та недоліки нових кримінально-правових інструментів протидії організованій злочинності, які пропонуються в Проекті Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою» (№ 2513 від 02.12.2019). З урахуванням досвіду інших країн (насамперед Вірменії, Грузії та Росії) розроблено прогноз щодо перспектив їх застосування, а також пропозиції щодо удосконалення. Визначено основи сучасної моделі протидії організованій злочинності. Аргументовано, що вона потребує комплексного підходу з удосконалення не лише кримінального, але й інших галузей законодавства, зокрема кримінально-процесуального, кримінально-виконавчого, адміністративного тощо.

Посилання

1. Sergi A. Divergent mind-sets, convergent policies: Policing models against organized crime in Italy and in England within international frameworks. European Journal of Criminology, 2015. Vol 12. Issue 6. P. 658–680. DOI: 10.1177/1477370815578196.
2. Павленко С. О. Шляхи удосконалення правового регулювання протидії особам, віднесеним до категорії злодіїв у законі в Україні. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Юридичні науки. 2016. Вип. 6 (3). С. 73–79.
3. Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою: пояснювальна записка до проекту Закону України від 02.12.2019 р. № 2513. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67506
4. Вознюк А. А. Види організованих злочинних об’єднань у кримінальному законодавстві України та зарубіжних країн. Вісник Національної академії правових наук України. 2017. № 4 (91). С. 42–50.
5. Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою: проект Закону України від 02.12.2019 р. № 2513. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/
pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67506.
6. Кваша О. О., Гацелюк В. О., Перемот С. В. Проблеми внесення поняття злодій в законі до Кримінального кодексу України. Правова держава. 2015. № 26. С. 366–376.
7. Вознюк А. А. Кримінальна відповідальність за створення злочинних об’єднань та участь у них: монографія. Київ: ФОП Маслаков, 2018. 928 с.
8. Кримінальний кодекс Республіки Вірменія від 18 квітня 2003 р. № ЗР-528 (станом на 22 січня 2020 г.). URL: http://www.irtek.am/
views/act.aspx?aid=150015.
9. Уголовный кодекс Грузии от 22 июля 1999 г. № 2287-вс (по состоянию на 1 октября 2019 г.). URL: https://matsne.gov.ge/ru/document/
view/16426?publication=212.
10. Уголовный кодекс Российской Федерации от 13 июня 1996 г. № 63-ФЗ (по состоянию на 18 февраля 2020 г.) URL: http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_10699/.
11. Гришко А. Я. Криминологическая характеристика лица, занимающего высшее положение в преступной иерархии (часть 4 статьи 210 уголовного кодекса Российской Федерации). Человек: преступление и наказание. 2016. № 3 (94). С. 84–88.
12. Обыскалов Е. П., Поздняков А. Н. О некоторых аспектах борьбы органов внутренних дел с профессиональной преступностью. Закон и право. 2020. № 2. С. 163-167. DOI 10.24411/2073-3313-2020-10093.
13. Мондохонов А. Н. Особенности уголовно-правового статуса лица, занимающего высшее положение в преступной иерархии. Вестник Бурятского государственного университета. 2013. № 2. С. 182–184.
14. Ардашев Р. Г., Туркова В. Н. Проблемные вопросы доказывания статуса «вора в законе» у обвиняемого при расследовании преступлений. Закон и право. 2019. № 6. С. 140–142. DOI: 10.24411/2073-3313-2019-10267.
15. Мишина Е. А. Хроника грузинских реформ. Lex russica. 2014. № 5. С. 535–542. DOI: 10.7256/1729-5920.2014.5.10191.
16. Козловская М. Г. Опыт борьбы с организованной преступностью в Грузии. Вестник Омского университета. Серия «Право». 2018. № 2 (55). С. 175–179. DOI 10.25513/1990-5173.2018.2.175-179.
17. Case of Ashlarba v. Georgia (Application no. 45554/08). Strasbourg, 15 July 2014. URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22itemid%22:[%22001-145572%22]}.
18. Данилевський А. О. Кримінальна відповідальність за матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2009. 200 с.
19. Кваша О. О. Організатор злочину. Кримінально-правове та кримінологічне дослідження: монографія. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2003. 216 с.
20. Столбовий В. П., Капітанчук С. А. Правова характеристика організатора, керівника, лідера організованих злочинних угруповань. Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України. 2004. № 2. С. 135–146.

References
Sergi, A. (2015). Divergent mind-sets, convergent policies: Policing models against organized crime in Italy and in England within international frameworks. European Journal of Criminology, 12(6), 658–680. DOI: 10.1177/1477370815578196.
Pavlenko, S. O. (2016). Shliakhy udoskonalennia pravovoho rehuliuvannia protydii osobam, vidnesenym do katehorii zlodiiv u zakoni v Ukraini. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Yurydychni nauky, 6 (3), 73–79 [in Ukrainian].
Voznyuk, A. A. (2017). Vydy orhanizovanykh zlochynnykh ob’iednan u kryminalnomu zakonodavstvi Ukrainy ta zarubizhnykh krain. Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy, 4 (91), 42–50 [in Ukrainian].
Kvasha, O. O., Hatseliuk, V. O., Peremot, S. V. (2015). Problemy vnesennia poniattia zlodii v zakoni do Kryminalnoho kodeksu Ukrainy. Pravova derzhava, 26, 366–376 [in Ukrainian].
Voznyuk, A. A. (2018). Kryminalna vidpovidalnist’ za stvorennia zlochynnykh ob’iednan ta uchast’ u nykh. Kyiv: FOP Maslakov, 928 [in Ukrainian].
Hryshko, A. Ya. (2016). Krymynolohycheskaia kharakterystyka lytsa, zanymaiushcheho vysshee polozhenye v prestupnoi yerarkhyy (chast 4 staty 210 uholovnoho kodeksa Rossyiskoi Federatsyy). Chelovek: prestuplenie i nakazanie, 3(94), 84–88 [in Rassian].
Obyskalov, E. P., Pozdnjakov, A. N. (2020). O nekotoryh aspektah bor'by organov vnutrennih del s professional'noj prestupnost'ju. Zakon i pravo, 2, 163-167. DOI 10.24411/2073-3313-2020-10093.
Mondohonov, A. N. (2013). Osobennosti ugolovno-pravovogo statusa lica, zanimajushhego vysshee polozhenie v prestupnoj ierarhii. Vestnik Burjatskogo gosudarstvennogo universiteta, 2, 182–184 [in Rassian].
Ardashev, R. G., Turkova, V. N. (2019). Problemnye voprosy dokazyvanija statusa «vora v zakone» u obvinjaemogo pri rassledovanii prestuplenij. Zakon i pravo, 6, 140–142. DOI: 10.24411/2073-3313-2019-10267.
Mishina, E. A. (2014). Hronika gruzinskih reform. Lex russica, 5, 535–542. DOI: 10.7256/1729-5920.2014.5.10191.
Kozlovskaja, M. G. (2018). Opyt bor'by s organizovannoj prestupnost'ju v Gruzii. Vestnik Omskogo universiteta. Serija «Pravo», 2 (55), 175–179. DOI 10.25513/1990-5173.2018.2.175-179.
Slade, G. (2017). Informality as illegality in Georgia’s anti-mafia campaign. Caucasus Survey, 5:1, 51–64, DOI: 10.1080/23761199.2017.1283940.
Slade, G. (2012). Georgia's war on crime: creating security in a post-revolutionary context. European security, 21(1), 37–56.
Danylevskyi, A. O. (2009). Kryminalna vidpovidalnist za materialne, orhanizatsiine chy inshe spryiannia stvorenniu abo diialnosti terorystychnoi hrupy chy terorystychnoi orhanizatsii: Extended abstract of candidate's thesis. Kiyev, 200 [in Ukrainian].
Kvasha, O. O. (2003). Orhanizator zlochynu. Kryminalno-pravove ta kryminolohichne doslidzhennia. Kyiv: In-t derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho, 216 [in Ukrainian].
Stolbovyi, V. P., Kapitanchuk, S. A. (2004). Pravova kharakterystyka orhanizatora, kerivnyka, lidera orhanizovanykh zlochynnykh uhrupovan. Naukovyi visnyk Lvivskoho yurydychnoho instytutu MVS Ukrainy, 2, 135–146 [in Ukrainian].