Режим – це не «порядок виконання і відбування покарання», а програма соціальної допомоги при поводженні з ув’язненими

Анотація

У кримінально-виконавчому праві України усталеною є думка, що режим у виправних і виховних колоніях – це є порядок виконання і відбування покарання. Таке розуміння режиму має свої історичні корені у радянському гулагівському минулому. Саме з 30-х років минулого сторіччя за наказами й інструкціями НКВС режим для засуджених став втіленням порядку виконання і відбування позбавлення волі на підставі їх ізоляції. З того часу і по сьогоднішній день забезпечення ізоляції засуджених розглядається як основна вимога режиму. У радянському виправно-трудовому праві виходили з того, що ізоляція уособлює в собі обмеження прав і свобод притаманних позбавленню волі, тобто кару. Режим вимагає здійснювати нагляд за позбавленими волі шляхом цілодобового і постійного контролю в місцях їх проживання і праці. Засобами забезпечення режиму є обшуки засуджених та приміщень, в яких вони знаходяться, огляд території колонії; застосування до позбавлених волі заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї. На відміну від такого розуміння режиму, Європейські тюремні правила (ЄТП) розрізняють ув’язнення і позбавлення волі і виходять з того, що ув’язнення і позбавлення волі є покаранням вже самі по собі і тому режим для засуджених ув’язнених не повинен збільшувати страждання, заподіяні ув’язненням. Режим за ЄТП складається зі збалансованої програми консультацій, піклування, турботи і допомоги, спрямованої на полегшення реінтеграції ув’язнених у вільне суспільство після закінчення їхнього строку ув’язнення. Режим передбачає надання можливості отримання освіти, професійної підготовки , заняття спортом, організації відпочинку. ЄТП далекі від того, щоб розглядати режим як порядок виконання і відбування покарання. За ЄТП режим є правилами поводження з ув’язненими, саме так має тлумачитися режим і у кримінально-виконавчому праві України. Актуальність дослідження даного аспекту режиму зумовлена необхідністю розробки пропозицій у галузі кримінально-виконавчого права, які б відповідали законодавству Європейського Союзу, що передбачено Концепцією реформування (розвитку) пенітенціарної системи України.