Гай Р. ПОТЕНЦІАЛ БІОСОЦІАЛЬНОЇ КРИМІНОЛОГІЇ


ПОТЕНЦІАЛ БІОСОЦІАЛЬНОЇ КРИМІНОЛОГІЇ

  • R. Guy Державний університет штату Нью-Йорк в Освего
Ключові слова: генетика, біосоціальна кримінологія, попередження злочинності.

Анотація

Проаналізовано етіологію злочинної поведінки й методи запобігання злочинності та зменшення рівня рецидивізму. Розглянуто роль спадковості й оточення за дисперсії фенотипічних рис, антисоціальної та злочинної поведі-нки. Подано результати досліджень мутацій, що викликають імпульсивну та агресивну поведінку людей, які є важливими для профілактики злочинів або реабілітації. Біосоціальна кримінологія є одним із найбільш швидкозростаю-чих напрямів досліджень у галузі кримінології. Більшість результатів таких досліджень підтверджує, що генетичні ризики антисоціальної та злочинної поведінки особи мають синергетичний вплив на неї разом з її оточенням. Отримані дані мають дуже велике значення для ефективного попередження злочинності. На думку дослідників, подальше накопичення біосоціальних кримінологічних даних і розвиток біосоціальних теорій є конче необхідними для просування цієї наукової галузі. Однак незважаючи на багатообіцяючі перспективи у цій сфері в США існує чимала опозиція щодо проведення біосо-ціальних досліджень.

Біографія автора

Місце роботи автора

доктор філософії, професор, професор кафедри публічного права
Університету штату Нью-Йорк в Освего

Посилання

1. Vaughn M. Policy implications of biosocial criminology: toward a renewed commitment to prevention science. Criminology and Public Policy. 2016. № 15 (3). Р. 703–710.
2. Beaver K., Nedelec J., DeSilva C., Vidal M. The future of biosocial criminology Criminal Justice Studies. 2015. № 28 (1). Р. 6–17.
3. Gajos J., Fagan A., Beaver K. Use of genetically informed evidence-based prevention science to understand and prevent crime and related behavioral disorders. Criminology and Public Policy. 2016. № 15 (3). Р. 683–701.
4. Farahany N. A. Neuroscience and behavioral genetics in US criminal law: an empirical analysis. Journal of Law and Biosciences. 2015. № 2 (3). Р. 485–509.
5. Denno D. Human biology and criminal responsibility: free will or free ride? University of Pennsylvania Law Review. December 1988. № 137 (2). Р. 615–671.
6. Denno D. Changing law’s mind: how neuroscience can help punish criminals more fairly. New York : Oxford University Press; forthcoming.
7. Caspi A., McClay J., Moffitt T. E., Mill J., Martin J., Craig I. W., Taylor A., Poulton R. Role of genotype in the cycle of violence in maltreated children. Science. 2002. № 297 (5582). Р. 851–854.
8. Kim-Cohen J., Caspi A., Taylor A., Newcombe R., Craig I. W., Moffitt T. E. MAOA, maltreatment, and gene-environment interaction predicting children’s mental health: New Evidence and a Meta-Analysis. Molecular Psychiatry. 2006. № 11. Р. 903–913.
9. Belsky J, Pluess M. Beyond Diathesis Stress; Differential susceptibility to environmental influences. Psychological Bulletin. 2009. № 135. Р. 885–908.
10. Brody G. H., R. H. Beach S. R. H, Philibert R. A., Chen Y., Murry V. M. Prevention effects moderate the association of 5-HTTLPR and youth risk behavior initiation: Gene x environment hypotheses tested via a randomized prevention design. Child Development. 2009. № 80. Р. 645–661.
11. Rafter N. Cesare Lombroso and the origins of criminology // Henry S, Lanier M, editors. The essential criminology reader. Boulder, CO : Westview, 2006.
12. Rafter N. Somatotyping, antimodernism, and the production of criminological knowledge. Criminology. 2007. № 45. Р. 805–833.
13. Walsh A., Wright J. P. Rage against reason: addressing critical critics of biosocial research. Journal of Theoretical and Philosophical Criminology. January, 2015. № (7). Р. 61–72.
14. Wright J. P., Cullen F. The future of biosocial criminology: beyond scholars’ professional ideology. Journal of Contemporary Criminal Justice. 2012. № 28 (3). Р. 237–253.
15. Walsh A., Ellis L. Ideology: criminology’s Achilles’ Heel. Quarterly Journal of Ideology. 2004.. № 27. Р. 1–25.
16. Campbell A. V. Bioethics: the basics. New York : Routledge, 2013
17. Wright R., Miller J. M. Taboo Until Today: The Coverage of Biological Arguments in Textbooks, 1961–1970 and 1987 to 1996. Journal of Criminal Justice. № 26. Р. 1–19.
18. Beaver K. Biosocial criminology: a primer. Dubuque IA : Kendal Hunt, 2016.
19. Polderman T., Benyamin B., de Leeuw C. A., Sullivan P. F., van Bochoven A., Visscher P. M., Posthuma D. Metaanalysis of the heritability of human traits based on fifty years of twin studies. Nature Genetics. 2015. № 47 (7). Р. 702–709.
20. Burt C., Simmon R. Pulling back the curtain on heritability studies: biosocial criminology in the postgenomic era. Criminology. 2014. № 52 (2). Р. 223–262.
21. Materski W., Sczarota T. Polska 1939–1945: Straty osobowe i ofiary represji pod dwiema okupacjami. Warszawa : Instytut Pamięci Narodowej ; Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, 2009.
22. United States Holocaust Museum. Nazi medical experiments. Holocaust Encyclopedia. URL: https://www.ushmm.org/wlc/en/article.php?ModuleId =10005168 (Accessed: 07.03.2018).
23. Boyd K. What can medical ethics learn from history? Journal of Medical Ethics. 1995. № 21(4). Р. 197–198.
24. Burleigh M. Death and deliverance: euthanasia in Germany, 1930–1945. Cambridge : Cambridge University Press, 1994.
25. Nie J. T., Tscuchiya T., Li L. Japanese doctors’ experimentation 1932–1945 and medical ethics // The Cambridge World History of Medical Ethics / Baker R., McCullough L., editors. New York : Cambridge Press, 2008.
26. Reverby S. Tuskegee’s Truths: Rethinking the Tuskegee Syphilis Study. Chapel Hill: University of North Carolina Press; 2000.
27. Gonzales A., Kertesz J., Tayac G. Eugenics as Indian Removal: Sociohistorical Processes and the De(con)struction of American Indians in the Southeast. The Public Historian. 2007. № 29 (3). Р. 53–67.
28. Herrnstein R., Murray C. The Bell Curve: Intelligence and Class Structure in American Life. New York : Free Press, 1994.
29. White R., Thornhill S., Hampson E. A. Biosocial Model of Entrepreneurship: The Combined Effects of Nurture and Nature. Journal of Organizational Behavior. 2007. № 28 (4). Р. 451–466.
Опубліковано
2018-10-10
Як цитувати цю статтю:
Guy, R. (2018). Гай Р. ПОТЕНЦІАЛ БІОСОЦІАЛЬНОЇ КРИМІНОЛОГІЇ. Вісник Пенітенціарної асоціації України, (1), 72-80. Retrieved із https://visnykpau.com/index.php/journal/article/view/127
Розділ
Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право