ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ГАРАНТІЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті досліджено поняття та види гарантій забезпечення стабільності трудових відносин в умовах воєнного стану. Обґрунтовано, що повномасштабна збройна агресія зумовила істотну трансформацію правової природи трудових відносин, які в сучасних умовах виходять за межі класичного приватноправового регулювання та дедалі більше набувають публічно-правового змісту. Встановлено, що стабільність трудових відносин у період воєнного стану має подвійне значення: з одного боку, вона забезпечує безперервність функціонування підприємств, установ, організацій і критично важливих секторів економіки, а з іншого – виступає гарантією мінімального рівня захисту трудових прав працівників та засобом запобігання соціальним ризикам, пов’язаним із втратою роботи, зміною умов праці чи обмеженням окремих трудових прав. Проаналізовано загальнотеоретичні підходи до розуміння гарантій як системи правових, організаційних та економічних засобів, спрямованих на забезпечення реалізації та захисту прав людини. На цій основі гарантії стабільності трудових відносин визначено як сукупність закріплених у законодавстві механізмів, що забезпечують збереження трудового зв’язку між працівником і роботодавцем, підтримання безперервності трудових відносин та мінімально необхідного рівня соціального захисту в умовах воєнного стану. Доведено, що в сучасних умовах правове регулювання орієнтується не на незмінність трудових відносин, а на забезпечення їх стійкості через допустиму, юридично врегульовану зміну. Визначено основні види гарантій забезпечення стабільності трудових відносин в умовах воєнного стану.