РОЛЬ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У ФОРМУВАННІ КВАЗІПРАВОСВІДОМОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.34015/2523-4552.2026.2.01Ключові слова:
правосвідомість, квазіправосвідомість, соціальні мережі, інформаційний вплив, правова культура, медіаграмотність, деформація правосвідомостіАнотація
У статті досліджено роль соціальних мереж у формуванні квазіправосвідомості як специфічної форми деформації правосвідомості, що характеризується зовнішньою подібністю до правової обізнаності за відсутності системного, критичного та методологічно коректного розуміння права. Обґрунтовано, що в умовах цифровізації суспільства соціальні мережі перетворилися на один із ключових інститутів правової соціалізації, які істотно впливають на формування правових уявлень, оцінок і моделей поведінки. Визначено, що алгоритмічна персоналізація контенту, ефект «інформаційних бульбашок» та «ехо-камер», емоціоналізація комунікації, поширення псевдоекспертних суджень і дезінформації створюють сприятливі умови для виникнення спрощених, фрагментарних і нерідко викривлених уявлень про право. Запропоновано авторське визначення квазіправосвідомості та здійснено її відмежування від суміжних категорій. Встановлено основні причини виникнення квазіправосвідомості. Доведено, що поширення квазіправосвідомості негативно впливає на правову культуру суспільства, знижує рівень довіри до права і державних інституцій, посилює правовий нігілізм та підвищує вразливість суспільства до інформаційних маніпуляцій. Запропоновано основні напрями мінімізації негативного впливу цього явища.
Посилання
Козюбра М. І. Праворозуміння: поняття, типи та рівні. Право України. 2011. № 1. С. 21–30.
Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навч. посіб. Львів : Край, 2007. 192 с..
Базаєв О. Д. Правосвідомість як філософсько-правова категорія: історичні та сучасні інтерпретації. Проблеми законності. 2024. Вип. 167. С. 6–24.
Communication Power. Oxford : Oxford University Press, 2009. 571 p.
Republic: Divided Democracy in the Age of Social Media. Princeton : Princeton University Press, 2017. 320 p.
Creutzfeldt N. Towards a Digital Legal Consciousness? European Journal of Law and Technology. 2021. Vol. 12, № 3. P. 1–18.
Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник. Харків : Консум, 2001. 656 с.
Козюбра М. І. Права людини і верховенство права. Право України. 2010. № 2. С. 24–35.
Козюбра М. І. Верховенство права, правова і соціальна держава: співвідношення. Верховенство права: історія, теорія, практика : матеріали міжнар. наук-практ. конф. (22 грудня 2010 р.). Київ, 2011. С. 3–10.
Tom Bingham. The Rule of Law. London : Allen Lane, 2010. 224 p.
Robert Alexy. The Argument from Injustice: A Reply to Legal Positivism. Oxford : Oxford University Press, 2002. 144 p.
Ткачук А. С. Деформації правосвідомості: їх сутність та наслідки. Актуальні проблеми політики. 2011. Вип. 43. С. 56–63.
Клімова Г. П. Правовий нігілізм як форма деформації правосвідомості. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія. 2013. № 2(16). С. 92–99.
Козюбра М. І. Конституційний ідеалізм та конституційний нігілізм як прояви дефіциту правової культури. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2006. Т. 53. С. 43–47.
Lawrence M. Friedman. The Legal System: A Social Science Perspective. New York : Russell Sage Foundation, 1975. 338 p.
Naomi Creutzfeldt. Towards a Digital Legal Consciousness? European Journal of Law and Technology. 2021. Vol. 12, №. 3.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.




CC License Attribution 4.0 International (CC BY 4.0)