Special forfeiture in the system of criminal law measures
DOI:
https://doi.org/10.34015/2523-4552.2019.3.22Abstract
The article explores special forfeiture as a type of punishment and as a special criminal justice measure. It is noted that special forfeiture in criminal law is a forceful seizure, without compensation, under the court sentence, of instruments and means of committing a crime, objects of criminal acts belonging to the guilty person, profits from the use of property obtained as a result of committing the crime. The purposes of forfeiture of property as a type of punishment correspond to the purposes of punishment. The law does not distinguish the purposes of particular punishments and does not differentiate the purpose depending on which category (primary or additional) the punishment belongs to. In this regard, forfeiture of property has the same purposes as any other punishment, that is restoring social justice, reformation of sentenced persons, preventing crimes, and so on. This purpose distinguishes forfeiture of property as a type of punishment from forfeiture of property as a criminal law measure. One of the most important factors significantly influencing the conditionality of the existence and application of forfeiture of property is the assumption of illegality of the property acquired. Not every fact of committing a crime is recorded and obtains a legal evaluation. On the one hand, this provision is consistent with the presumption of innocence and, on the other hand, violates the principle of justice.
Forfeiture of property as a criminal justice measure has a number of features: 1) is a forcible seizure of property, that is regardless of the will of the owner; 2) is characterized by gratuity, that is the guilty person does not receive any compensation; 3) is for the benefit of the state. It is emphasized that the forfeiture of things withdrawn from circulation and subject to destruction or those subject to return to the legitimate owner, from the point of view of criminal law, can not be considered as forfeiture, since such withdrawal does not deprive the guilty person of the relevant property rights. It is impossible to deprive a person of those rights which he did not have a priori.
References
1. Шаргородский М. Д. Наказание, его цели и эффективность. Ленинград, 1973. 160 с.
2. Ожегов С. И. Словарь русского языка. Москва : Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1963. 968 с.
3. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. Москва : Рус. яз., 1982. Т. 4. 704 с.
4. Лапчинский М. В. Некоторые аспекты исследования понятия «юридические средства охраны гражданских прав». Государство и право. 2003. № 5. С. 88–90.
5. Алексеев С. С. Правовые средства: постановка проблемы, понятие, классификация. Советское государство и право. 1987. № 6. С. 12–19.
6. Дудоров О. О., Хавронюк М. І. Кримінальне право: навч. посіб. / за заг. ред. М. І. Хавронюка. Київ : Ваіте, 2014. 944 с.
7. Гегель Г. В. Ф. Сочинения. Философия права. Москва; Ленинград, 1934. Т. VII. 775 с.
8. Ременсон А. Л. Некоторые вопросы теории советского исправительно-трудового права. Советское государство и право. 1964. № 1. С. 76–80.
9. Куц В. Від суб’єкта злочину до суб’єкта кримінального правопорушення. Вісник Національної академії прокуратури України. 2016. № 4 (46). С. 66–71.
10. Пимонов В. А. Теоеретические и прикладные проблемы борьбы с общественно опасными посягательствами средствами уголовного права: монография. Москва : Юрлитинформ, 2007. 336 с.
11. Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Москва, 1994. Т. 2. 380 с.
12. Орловська Н. А. Кримінально-правовий вплив на юридичних осіб: проблеми нормативної регламентації та шляхи їх вирішення. Політика в сфері боротьби зі злочинністю: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Івано-Франківськ, 9–10 груд. 2016 р.). Івано-Франківськ : Фоліант, 2016. С. 84–99.
13. Кримінальний кодекс України: Закон від 05.04.2001 № 2341-III. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (дата звернення: 18.12.2019).
14. Оболонцев В. Ф. Латентна злочинність: проблеми теорії та практики попередження. Харків : Вид. СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2005. 128 с.
15. Шведова Г. Л. Окремі кримінологічні проблеми корупційної злочинності в українському суспільстві. Актуальні проблеми держави і права. Одеса : Юрид. літ. 2010. Вип. 55. С. 575–578.
16. Baachut J., Gaberle A., Krajewski K. Kryminologia. Arche. GdaĔsk, 2006. 516 s.
17. Маршуба М. О. Корупційна злочинність в Україні: сучасний стан та основні стратегії протидії. Питання боротьби зі злочинністю. 2016. Вип. 31. С. 123–134.
18. Теоретические основы исследования и анализа латентной преступности: монография / под ред. С. М. Иншакова. Москва : ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2011. 839 с.
19. Корнієнко Є. В. Спеціальна конфіскація за кримінальним законодавством України. Наше право. 2015. № 1. С. 68–74.
20. Лащук Є. В. Проблема спеціальної конфіскації в аспекті кримінально-правової політики України. Наука і правоохорона. 2016. № 2. С. 128–137.
References
1. Shargorodskij, M. D. (1973). Nakazanie, ego celi i effektivnost. Leningrad [in Russian].
2. Ozhegov, S. I. (1963). Slovar russkogo yazyka. Moskva: Gos. izd-vo inostr. i nac. Slovarej [in Russian].
3. Dal, V. (1982). Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka: v 4 t. T. 4. Moskva: Rus. yaz. [in Russian].
4. Lapchinskij, M. V. (2003). Nekotorye aspekty issledovaniya ponyatiya «yuridicheskie sredstva ohrany grazhdanskih prav». Gosudarstvo i pravo, 5, 88–90 [in Russian].
5. Alekseev, S. S. (1987). Pravovye sredstva: postanovka problemy, ponyatie, klassifikaciya. Sovetskoe gosudarstvo i pravo, 6, 12–19 [in Russian].
6. Dudorov, O. O., Havronyuk, M. I. (2014). Kriminalne pravo. Kiyiv: Vaite [in Ukrainian].
7. Gegel, G. V. F. (1934). Sochineniya. Filosofiya prava. T. VII. Moskva; Leningrad [in Russian].
8. Remenson, A. L. (1964). Nekotorye voprosy teorii sovetskogo ispravitelno-trudovogo prava. Sovetskoe gosudarstvo i pravo, 1, 76–80 [in Russian].
9. Kuc, V. (2016). Vid sub’yekta zlochinu do sub’yekta kriminalnogo pravoporushennya. Visnik Nacionalnoyi akademiyi prokuraturi Ukrayini, 4 (46), 66–71 [in Ukrainian].
10. Pimonov, V. A. (2007). Teoereticheskie i prikladnye problemy borby s obshestvenno opasnymi posyagatelstvami sredstvami ugolovnogo prava. Moskva: Yurlitinform [in Russian].
11. Tagancev, N. S. (1994). Russkoe ugolovnoe pravo. Moskva. T. 2. [in Russian].
12. Orlovska, N. A. (2016). Kriminalno-pravovij vpliv na yuridichnih osib: problemi normativnoyi reglamentaciyi ta shlyahi yih virishennya. Politika v sferi borotbi zi zlochinnistyu: mater. Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (Ivano-Frankivsk, 9–10 grud. 2016 r.). Ivano-Frankivsk: Foliant, 84–99 [in Ukrainian].
13. Oboloncev, V. F. (2005). Latentna zlochinnist: problemi teoriyi ta praktiki poperedzhennya. Harkiv: Vid. SPD FO Vapnyarchuk N. M. [in Ukrainian].
14. Shvedova, G. L. (2010). Okremi kriminologichni problemi korupcijnoyi zlochinnosti v ukrayinskomu suspilstvi. Aktualni problemi derzhavi i prava, 55, 575–578 [in Ukrainian].
15. Baachut, J., Gaberle, A., Krajewski, K. (2006). Kryminologia. Arche. GdaĔsk.
16. Marshuba, M. O. (2016). Korupcijna zlochinnist v Ukrayini: suchasnij stan ta osnovni strategiyi protidiyi. Pitannya borotbi zi zlochinnistyu, 31, 123–134 [in Ukrainian].
17. Inshakov, S. M. (red.). (2011). Teoreticheskie osnovy issledovaniya i analiza latentnoj prestupnosti. Moskva: YuNITI-DANA: Zakon i pravo [in Russian].
18. Korniyenko, Ye. V. (2015). Specialna konfiskaciya za kriminalnim zakonodavstvom Ukrayini. Nashe pravo, 1, 68–74 [in Ukrainian].
19. Lashuk, Ye. V. (2016). Problema specialnoyi konfiskaciyi v aspekti kriminalno-pravovoyi politiki Ukrayini. Nauka i pravoohorona, 2, 128–137 [in Ukrainian].
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2020 І. Серкевич
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
CC License Attribution 4.0 International (CC BY 4.0)