ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ В СИСТЕМІ ГАРАНТІЙ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГО-ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблем екологічного виховання в умовах воєнного стану, запровадженого на території нашої держави в результаті російського вторгнення. Забезпечення екологічної безпеки, екологізація суспільних процесів та соціально-психологічної сфери людини, розвиток правових моделей відновлення порушених внаслідок воєнних дій екосистемних зв’язків у біосфері у рамках  правової, екологічної, психологічної, педагогічної та інших напрямів культури зазнають суттєвих трансформацій, адже зорієнтовані на правові й морально-етичні норми, в основі яких – відповіді на гуманітарні та екологічні виклики війни.

Метою даного дослідження є здійснення аналізу поняття, змісту та особливостей екологічного виховання, виявлення шляхів підвищення ефективності виховного процесу у зв’язку з розвитком еколого-правових знань та еколого-правовим просвітництвом, з удосконаленням екологічного законодавства, оновленням еколого-правової політики, посиленням національно-патріотичного виховання, з іншими чинниками суспільного розвитку. Для досягнення цієї мети досліджено наукові підходи представників, насамперед, правової сфери знань, а також положень екологічного та освітянського законодавства у сфері правового забезпечення екологічного виховання. Екологічне виховання розглядається як тривалий багатофакторний процес цілеспрямованого, систематичного та послідовного формування екологічної свідомості особистості, її екологічного стилю мислення, поглядів і переконань, екологічної культури та етики, необхідних екологічних, моральних, правових поглядів на природу та місце людини в ній, екологічно виваженої поведінки, активної екологічної позиції та відповідальності, набуття знань про природу й суспільство, який забезпечується систематичною педагогічною діяльністю та самоосвітою громадян упродовж їх життя у рамках екологічних та освітянських правовідносин.

Особливістю еколого-правового виховання, як складової екологічного виховання майбутніх правників, є необхідність формування у них еколого-правової культури, еколого-правової свідомості, екологічного стилю мислення, цілісного екологічного світогляду.