ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТАКТИЧНА МОДЕЛЬ ВЗАЄМОДІЇ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА ЗІ СТОРОНАМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)

Анотація

У статті досліджено організаційні та тактичні засади взаємодії судового експерта зі сторонами кримінального провадження під час розслідування ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Обґрунтовано, що специфіка таких проваджень визначається складністю механізму податкового правопорушення, значним обсягом фінансово-господарської документації, поєднанням паперових та електронних джерел інформації, необхідністю розмежування економічних, бухгалтерських, податкових, криміналістичних і комп’ютерно-технічних знань. Організаційно-тактичну взаємодію експерта зі сторонами кримінального провадження запропоновано розуміти як процесуально регламентовану, поетапну та документовану систему узгоджених дій інформаційного, організаційного і методичного характеру, спрямованих на правильне визначення виду експертизи, формування її завдань, підготовку та передання об’єктів, забезпечення повноти дослідження, перевірку й використання висновку експерта за умови збереження його незалежності. Виокремлено підготовчо-консультативний, дослідницько-комунікаційний та перевірочно-презентаційний етапи такої взаємодії. Запропоновано запровадження матриці експертного дослідження, яка має відображати зв’язок між господарською операцією, документом, джерелом його походження, відповідним показником податкового обліку та фактичним податковим наслідком. Аргументовано необхідність комплексного застосування судово-економічної, комп’ютерно-технічної, почеркознавчої та технічної експертизи документів. Особливу увагу приділено нерівності сторін у доступі до об’єктів дослідження, межам допустимої комунікації з експертом, ризикам постановки перед ним правових питань, роботі з електронними документами, хмарними обліковими системами та відновленими фінансовими даними. Запропоновано конкретизувати статтю 244 КПК України, передбачивши відсутність у сторони захисту доступу до об’єктів експертизи як самостійну об’єктивну підставу для залучення експерта слідчим суддею. Обґрунтовано необхідність електронного журналу комунікацій, стандартизованого експертного пакета та своєчасного надання стороні захисту копії висновку експерта.