ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПРОБЛЕМИ ДНК-АНАЛІЗУ В КРИМІНАЛІСТИЦІ ТА СУДОВІЙ МЕДИЦИНІ
DOI:
https://doi.org/10.34015/2523-4552.2026.3.31Ключові слова:
розслідування злочинів, криміналістичний ДНК-аналіз, молекулярно-генетична експертиза, судово-медична експертиза, ідентифікація, Електронний реєстр геномної інформації людини, захист прав людиниАнотація
У статті досліджено теоретичні, нормативні та практичні проблеми використання технологій криміналістичного дослідження ДНК в Україні. Автори проаналізували сучасний стан застосування цих технологій, уточнили понятійний апарат та сформували рекомендації для підвищення ефективності ДНК-аналізу під час розслідування злочинів із гарантуванням прав людини. Підкреслено, що криміналістичний ДНК-аналіз в Україні пройшов шлях від поодиноких експертиз до цілісної міждисциплінарної галузі, яка наразі активно розвивається. Обґрунтовано необхідність розмежування понять «криміналістичний ДНК-аналіз», «ДНК-профілювання» та «ДНК-типування» для усунення термінологічної невизначеності. Наголошено, що повномасштабна збройна агресія сформувала нові виклики, вимагаючи кратного збільшення обсягів досліджень біологічного матеріалу для ідентифікації численних жертв війни. Це потребує поєднання можливостей ДНК-аналізу з традиційними методами криміналістики та судової медицини. Важливим кроком є застосування приладів швидкого ДНК-тестування (Rapid DNA), проте їх використання стримується міжвідомчою дисоціацією баз даних та відсутністю правових механізмів інтеграції результатів до Електронного реєстру геномної інформації людини. Також виявлено колізійні ризики ст. 71 КПК України щодо права спеціаліста надавати довідки та висновки з ідентифікації особи, що загрожує підміною експертизи. Запропоновано закріпити за такими довідками, висновками статус виключно попередніх досліджень орієнтовного характеру. Це легалізує системи швидкого тестування й розвантажить судово-експертні установи. В умовах євроінтеграції вдосконалення галузі має базуватися на дотриманні європейських стандартів захисту прав людини, збереженні таємниці приватного життя при обробці геномної інформації та забезпеченні умов для транскордонного обміну даними ДНК.
Посилання
1. Дяченко Н. М. Основні етапи розвитку молекулярно-генетичної експертизи в Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному цетрні МВС України. Криміналістичний вісник. 2011. № 1 (15). С. 165–169.
2. Дунаєв О. В. Актуальні питання судово-медичної генетики в Україні. Український медичний альманах. 2013. Т. 16, № 1. С. 179–181.
3. Глобенко Г. І., Степанюк Д. Р. Становлення та розвиток криміналістичного ДНК-аналізу. Актуальні питання у сучасній науці. 2022. № 3 (3). С. 184–198. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6300-2022-3(3)-184-198
4. Shevchuk V., Borysenko I., Kostenko M., Musiienko O., Vyltsan A. The role of criminalistic DNA analysis in crime investigation: Ukrainian and international experience. J Forensic Sci Med. 2026. Vol. 12. P. 172–184. DOI: 10.4103/jfsm.jfsm_87_25
5. Лазебний А. М., Лазебна О. О., Батюк Л. В. ДНК-аналіз як інструмент встановлення істини в умовах воєнних дій: криміналістичний підхід. Ірпінський юридичний часопис. 2025. № 4 (21). С. 187–195. DOI: https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(21)-2025-187-195
6. Степанюк Р. Криміналістичний ДНК-аналіз: стан і перспективи розвитку в Україні. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2021. Т. 25, № 3. С. 60–80. DOI: https://doi.org/10.32353/khrife.3.2021.05
7. Криміналістичне дослідження ДНК : технології та можливості : навч. посіб. / Р. Л. Степанюк, С. І. Перлін, В. В. Кікінчук та ін. ; М-во внутр. справ України, Харків. нац. ун-т внутр. справ, Харків. н.-д. експерт.-криміналіст. центр. 2-ге вид., переробл. та допов. Харків, 2022. 120 с.
8. Білецька Г. А. Судово-медичне значення використання генотипоскопії під час експертизи речових доказів біологічного походження. Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету. 2021. № 35. С. 58–61.
9. Білецька Г. А. Сучасні можливості експертизи речових доказів біологічного походження в ідентифікації невпізнаних трупів та безвісти зниклих осіб. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Медицина. 2025. Вип. 1 (71). С. 107–113. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-8127.2025.71.18
10. Степанюк Р. Л., Перлін С. І. Дослідження ДНК як галузь криміналістичної техніки: проблеми формування та напрями розвитку. Право і безпека. 2020. Т. 77, № 2. С. 93–99. DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2020.2.13
11. Сибірна Р. І., Василенко С. Р. Ідентифікація особи за допомогою сучасних ДНК-методів: стан та перспективи в Україні. Вісник ЛТЕУ. Юридичні науки. 2025. Вип. 17. С. 17–24. DOI: https://doi.org/10.32782/2616-7611-2025-17-03
12. Молекулярно-генетична ідентифікація осіб, загиблих під час російської збройної агресії проти України: успіхи та проблеми / І. Ю. Костіков, В. В. Марійко, Ю. В. Щербакова та ін. Криміналістичний вісник. 2023. Вип. 39 (1). С. 10–28. DOI: 10.37025/1992-4437/2023-39-1-10
13. Мішалов В., Войченко В., Козлов С. Комплексний підхід проведення ідентифікації тіл загиблих осіб в умовах збройного конфлікту. Морфологія. 2022. Вип. 16. № 3. С. 76–82. DOI: https://doi.org/10.26641/1997-9665.2022.3.76-82
14. Степанюк Р. Л., Костенко Р. С. Вирішення завдань щодо ДНК-ідентифікації жертв війни на стадії досудового розслідування. Вісник Пенітенціарної асоціації України. 2025. № 1. С. 192–201. DOI: https://doi.org/10.34015/2523-4552.2025.1.19
15. Степанюк Р. Експрес-аналіз ДНК у розслідуванні кримінальних правопорушень. Науковий вісник Дніпровського державного університету внутрішніх справ. 2024. № 2. С. 247–254. DOI: https://doi.org/10.31733/2078-3566-2024-2-247-254
16. Struyf P., De Moor S., Vandeviver C., Renard B., Vander Beken T. The effectiveness of DNA databases in relation to their purpose and content: A systematic review. Forensic Science International. 2019. Vol. 301. P. 371–381. DOI: https://doi.org/10.1016/j.forsciint.2019.05.052
17. Кавєріна Т. П., Кривонос M. В. Нові виклики оперативного встановлення (ідентифікації) особи невпізнаного трупа за ДНК. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2025. Вип. 89, ч. 3. С. 363–369. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.3.52
18. Степанюк Д. Р. Проблемні аспекти правового регулювання державної реєстрації геномної інформації людини в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 12. С. 426–429. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-12/107
19. Лозовий О. А. Геномна інформація людини, що підлягає державній реєстрації, та особливості її зберігання. Сучасна доктрина права. 2026. № 2 (96). С. 88–94. DOI: https://doi.org/10.25313/2520-2308-2026-2-11968
20. Степанюк Р. Л., Кікінчук В. В. Напрями вдосконалення правового регулювання криміналістичного ДНК-аналізу в Україні в контексті інтеграції до Європейського Союзу. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2022. Вип. 97 (2). С. 234–249. DOI: https://doi.org/10.32631/v.2022.2.21
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.




CC License Attribution 4.0 International (CC BY 4.0)