СПІВВІДНОШЕННЯ МЕТИ, ЗАВДАНЬ І ФУНКЦІЙ АДВОКАТА, ЩО ЗАКРІПЛЕНІ У БАЗОВОМУ ЗАКОНОДАВЧОМУ АКТІ ТА У НОРМАХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

Анотація

У статті визначено співвідношення норм, які закріплені в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та у Кримінальному процесуальному кодексі (КПК) та стосуються мети, завдань і функцій зазначених суб’єктів правових відносин, а також висвітлені у зв’язку з цим існуючі правові прогалини та колізії, що потребують ліквідації на законодавчому рівні. Зокрема, як показує практика, до сьогодні адвокатська діяльність, поняття якої сформульовано в п. 2 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, не у повній мірі гарантується і забезпечується державою, враховуючи, що у ньому не використано таку системоутворюючу ознаку, а отже, для відповідних органів державної влади не встановлений на рівні законодавчих актів обов'язок з цього приводу. Аналогічні правові прогалини допущені у зазначеному Законі і при закріпленні інших термінів (адвокат, захист, інші види правничої допомоги тощо), що, у свою чергу, не тільки впливає на ефективність адвокатської діяльності, але й не дозволяє на практиці нейтралізувати, блокувати, усунути тощо детермінаційний комплекс причин і умов, які сприяють вчиненню відносно адвокатів різноманітних протиправних впливів, а також ігноруванню визначених у даному законодавчому акті принципів та засад вказаного виду суспільної діяльності. Крім того, у вказаній науковій статті акцентована увага та доведена необхідність як уточнення змісту поняття «адвокатура України», так і розширення переліку принципів адвокатської діяльності, що обумовлено вимогами адаптації нашого національного законодавства до загальновизнаних норм міжнародного права та Європейського Союзу (ЄС), зокрема, у зв'язку з відкриттям першого кластеру, що стосується вступу нашої держави у це співтовариство.