ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ КОНСТРУКЦІЇ ТА ЗАСТОСУВАННЯ СТ. 369-2 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ «ЗЛОВЖИВАННЯ ВПЛИВОМ»

Анотація

В публікації сконцентрована увага на найбільш суттєвих проблемах, що стосуються ст. 369-2 Кримінального кодексу України (далі КК України) «Зловживання впливом». Одним з найбільш спірних питань є зміст суб’єкта складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369- 2 КК України, а саме: особи, яку називають хабароодержувачем: чи може бути ним будь-яка особа, чи суб’єкт є лише спеціальним. Те ж саме стосується й людини в якості адресата пропозиції, обіцянки чи надання йому неправомірної вигоди. В диспозиції статті 369-2 КК України ані суб’єкта, ані адресата не визначено, з чого випливає, що він може бути й загальним. Водночас у ч. 3 примітки ст. 354 КК України вичерпним чином визначені адресати пропозиції чи обіцянки неправомірної вигоди, серед яких містяться лише суб’єкти спеціальні. Підкреслено: відповідь на питання щодо суб’єкта/адресата аналізованого складу злочину може надати лише законодавець. Зазначено, що об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 1 статті 369-2 КК України, надмірно ускладнена. У ній двічі застосоване слово «обіцянка», причому у різному сенсі. Один раз – у сенсі вказівки ч. 3 ст. 354 КК України, другий – як погодження іншої сторони на відповідні висловлення хабародавця. Така термінологічна подвоєність має бути усунена. Обговорюється доцільність наявності в ч. 3 аналізованої статті кваліфікуючої ознаки щодо ч. 2 «…поєднане з вимаганням…». Наводяться аргументи, що ця ознака в аналізованому складі злочину є невиправданою, оскільки несумісна з погрозою законним інтересам особи. Стосовно питання щодо статусу ст. 369-2 як спеціальної норми до тих, що передбачені ст. ст. 368, 368-3, 368-4 КК України (в аспекті дій, за які надається неправомірна вигода), обґрунтовується, що одночасно останні норми є спеціальними до загальної, тобто тієї, що міститься у ст. 369-2 КК України (в аспекті спеціальних суб’єктів). Цей парадокс можна розв’язати за допомогою принципу, що всі сумніви тлумачяться на користь обвинуваченого, тобто звертаючись до відповідних санкцій.