ЧОМУ УПОВНОВАЖЕНІ ОРГАНИ ПРОБАЦІЇ МАЮТЬ «ОПІКУВАТИСЬ» ВСІМА КАТЕГОРІЯМИ ЗАСУДЖЕНИХ В УКРАЇНІ ДО ЗНЯТТЯ АБО ПОГАШЕННЯ ЩОДО НИХ СУДИМОСТІ

Анотація

У статті з'ясовано соціально-правову природу, зміст і сутність діяльності уповноважених органів пробації, а також обґрунтовано необхідність розширення на законодавчому рівні переліку їх функціональних повноважень шляхом включення до об'єктів пробаційного контролю всіх, без винятку, категорій засуджених в Україні, але до зняття в судовому порядку чи погашення в установлених в законі випадках судимості цих суб'єктів правових відносин. Доведено, що такий теоретико-прикладний підхід випливає з норм Закону про кримінальну відповідальність, основу яких складають положення про суспільну небезпеку вчинюваних діянь і наслідків, винних у їх реалізації суб'єктів злочинів, а також про такий важливий кримінально-правовий інститут пробації, що є таким же необхідним і невід'ємним елементом механізму кримінальної відповідальності, як судимість. Крім цього, констатовано, що серед детермінант рецидивної злочинності особливе місце займають ті із них, які пов'язані з постпенітенціарною поведінкою осіб, які відбули покарання або були звільнені від подальшого його відбування за підставами, визначеними в законі, але були поза контролем відповідних уповноважених органів пробації, у силу існуючих з цього приводу правових прогалин, які не встановлюють для тих суб'єктів правових відносин обов'язку щодо здійснення пробаційних заходів стосовно вказаної категорії колишніх засуджених. Враховуючи зазначене та ті завдання, що задекларовані на всіх рівнях (законодавчому, правозастосовному, правоохоронному тощо) і орієнтовані на діяльність з запобігання та протидії цьому виду повторної злочинності в Україні, у цій науковій статті розроблено низку заходів, які безпосередньо стосуються предмета досліджуваної проблематики. При цьому їх серцевину складають ті з них, які є об'єктом доктринальних розробок сучасних національних вчених, а також державні програми щодо приведення змісту кримінально-виконавчої політики і системи України до вимог європейського законодавства, Ради Європи та рішень Європейського суду з прав людини.