ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ

Анотація

У статті критично оцінено стан наукової розробки проблеми правового забезпечення стійкості критичної інфраструктури у сфері охорони здоров’я. Метою є систематизація й зіставлення наукових підходів для визначення їхнього внеску та невирішених дослідницьких питань. Застосовано критичний огляд літератури, аналіз, синтез, формально-юридичний і порівняльно-правовий методи. Джерельну базу становлять десять наукових статей, монографія та аналітична доповідь 2017–2026 років, положення яких зіставлено із законодавством України та актами Європейського Союзу. Виокремлено чотири напрями: організаційно-правові дослідження критичної інфраструктури; управління стійкістю систем охорони здоров’я; галузеві медико-правові дослідження; інформаційно-правові дослідження та кібербезпека. Праці порівняно за об’єктом дослідження, правовим становищем учасників, способами підтримання та відновлення діяльності, гарантіями прав пацієнтів і характером обґрунтування висновків та пропозицій. Установлено, що загальні моделі пояснюють адаптацію та взаємозалежності, а спеціальні юридичні праці розкривають компетенцію учасників, місцеву координацію, доступність допомоги й захист медичної інформації. Уточнено відмінності між стійкістю системи, окремого об’єкта та безперервністю допомоги. Розмежовано нормативні вимоги й дані про їх виконання, а також теоретичні питання та прогалини законодавства. Обґрунтовано доцільність поєднання обов’язків щодо захисту критичної інфраструктури з процедурами їх виконання та гарантіями прав пацієнтів. Наукові пропозиції оцінено з урахуванням часу їх формулювання та подальших змін законодавства. Перспективи досліджень пов’язано з міжсекторальною взаємодією, правовими умовами відновлення допомоги й перевіркою результативності відповідних механізмів. Висновки стосуються проаналізованої сукупності джерел; огляд не є вичерпним чи бібліометричним.