НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

У статті досліджено напрями удосконалення житлової політики України в умовах європейської інтеграції. Розглянуто значення Закону України «Про основні засади житлової політики» від 13.01.2026 № 4751-IX для оновлення правового регулювання житлових відносин. На основі аналізу законодавчого визначення та наукових підходів житлову політику охарактеризовано як системну діяльність органів публічної влади, що поєднує правові, соціальні та економічні механізми забезпечення реалізації права на житло, його доступності та сталого розвитку житлового сектору. Узагальнено європейські підходи до житлового забезпечення, які передбачають поєднання заходів підвищення доступності житла, соціального захисту та енергоефективності. З’ясовано, що формування та реалізація житлової політики в державах – членах Європейського Союзу (далі – ЄС) здійснюються переважно на національному, регіональному та місцевому рівнях, тоді як інституції ЄС у межах своїх повноважень підтримують і доповнюють відповідні заходи. Охарактеризовано пріоритети Європейського плану доступного житла та їхнє значення для удосконалення житлової політики України. Розкрито соціальне значення житлового забезпечення як передумови належного рівня життя, соціальної інтеграції та запобігання бездомності. Визначено доцільність урахування положень Директиви (ЄС) 2024/1275 щодо енергетичної ефективності будівель під час відновлення та модернізації житлового фонду України з метою зниження енергоспоживання й витрат домогосподарств на утримання житла. До пріоритетних напрямів удосконалення житлової політики віднесено розвиток доступного та соціального житла, зокрема орендного, удосконалення механізмів адресної державної підтримки, підвищення енергоефективності житлового фонду та забезпечення безбар’єрності житла для осіб з інвалідністю й інших маломобільних груп населення. Окреслено значення цифровізації обліку житлових потреб та управління житловим фондом для підвищення прозорості рішень органів публічної влади за умови належного захисту персональних даних. Наголошено на необхідності врахування потреб територіальних громад, що постраждали внаслідок війни, масштабів руйнування житла, демографічних змін, внутрішнього переміщення населення та економічних можливостей відповідних територій.