ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВОЇ ДУМКИ ПРО ПАТРОНАТНІ ВІДНОСИНИ ТА ПАТРОНАТНУ СЛУЖБУ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті систематизовано розвиток наукових поглядів на патронатні відносини та патронатну службу в Україні. Мета дослідження полягає у виокремленні основних етапів розвитку відповідних підходів, з’ясуванні чинників їх зміни та уточненні правової природи патронатної служби. Застосовано історико-правовий, формально-юридичний, системний і структурно-функціональний методи. На підставі аналізу наукових праць і законодавства запропоновано чотири етапну періодизацію: формування уявлень про патронатні посади в межах державної служби; обґрунтування їх персонально-довірчої та допоміжної природи; переосмислення статусу після законодавчого відмежування від державної служби; розвиток інституційного підходу з увагою до доброчесності, трудових гарантій і спеціального регулювання. Підкреслено, що часові межі цих етапів частково перетинаються, оскільки законодавчі зміни не спричиняють одночасної зміни всіх наукових позицій. Розмежовано широке розуміння патронатних відносин як сукупності пов’язаних із такою службою організаційних і трудових правовідносин та вузьке – як службових відносин із безпосереднього забезпечення діяльності визначеного законом суб’єкта. Уточнено визначення патронатної служби з урахуванням персонального добору, строку роботи, спеціального порядку призначення та допоміжних функцій. Враховано, що така служба може забезпечувати діяльність не лише окремої особи, а й депутатської фракції або групи. На прикладі помічників суддів показано, що особиста довіра не означає політичної лояльності, а добір працівника і його призначення можуть здійснювати різні суб’єкти. Обґрунтовано необхідність розрізняти правовий статус органу, його апарату та окремого працівника. Визначено, що обсяг антикорупційних обов’язків і трудових гарантій залежить від конкретної посади та спеціальних норм. Запропоновані узагальнення спрямовані на уточнення понятійного апарату досліджень патронатної служби та її співвідношення з державною службою.