ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ПРАЦІВНИКІВ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Анотація

У статті досліджено окремі проблеми правового регулювання трудових відносин працівників у сфері будівництва. Обґрунтовано, що будівельна галузь потребує не лише загального застосування норм трудового законодавства, а й більш чіткого, практично орієнтованого та превентивного механізму правового регулювання, здатного враховувати реальні умови виконання робіт, мобільний і сезонний характер зайнятості, фізичне навантаження, залежність трудового процесу від технічних, організаційних і безпекових чинників. Особливу увагу приділено проблемі підміни трудових відносин цивільно-правовими договорами, яка в будівельній сфері набуває системного характеру та призводить до звуження обсягу правового захисту осіб, які фактично виконують трудову функцію. Формальне оформлення таких осіб як виконавців робіт або послуг не повинно нівелювати реальний зміст відносин, якщо працівник підпорядковується організації праці роботодавця, виконує роботу в його інтересах і включений до виробничого процесу. У такому разі ключового значення набуває змістовний, а не суто формальний підхід до кваліфікації правовідносин, оскільки саме від правильної правової оцінки залежить можливість реалізації права на оплату праці, відпочинок, соціальне страхування, безпечні умови праці та компенсаційний захист у разі нещасного випадку. Окремо проаналізовано проблему формального виконання роботодавцями вимог законодавства про охорону праці. Доведено, що наявність внутрішніх документів, інструкцій, журналів інструктажу чи актів розслідування сама по собі не гарантує належного рівня безпеки працівників на будівельному майданчику. Визначальним має бути фактичне забезпечення засобами індивідуального захисту, проведення реального інструктажу, контроль за умовами праці, дотримання технологічних вимог і належна організація розслідування нещасних випадків. Проаналізовано правові позиції Верховного Суду у справах щодо розмежування трудових і цивільно-правових відносин у будівельній сфері. Встановлено, що суд застосовує змістовний підхід до кваліфікації спірних правовідносин, не обмежуючись їх формальним оформленням, однак не формулює вичерпних критеріїв розмежування, що унеможливлює уніфікацію правозастосовної практики. Авторами запропоновано розглядати правове регулювання праці у будівництві як комплексний механізм, що поєднує належне оформлення трудових відносин, реальне забезпечення охорони праці, ефективний контроль, правову визначеність критеріїв розмежування трудових і цивільно-правових відносин та посилену відповідальність роботодавця за безпеку працівників.