ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ЄС

Анотація

Статтю присвячено дослідженню господарсько-правових засад інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу в умовах переходу від договірної моделі економічного зближення до повноцінного процесу наближення законодавства України до acquis Європейського Союзу в рамках переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Обґрунтовано, що інтеграція до внутрішнього ринку Європейського Союзу не може розглядатися виключно як лібералізація зовнішньої торгівлі або скасування тарифних обмежень. Її зміст становить комплексна трансформація господарсько-правового порядку України, спрямована на забезпечення сумісності правил доступу до ринків, конкурентного середовища, корпоративного управління, державної допомоги, публічних закупівель, технічного регулювання, захисту прав споживачів, фінансових послуг та цифрових ринків із правом Європейського Союзу. Проаналізовано співвідношення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі та сучасного переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Встановлено, що Угода про асоціацію сформувала договірно-правову основу поступової інтеграції України до окремих сегментів внутрішнього ринку Європейського Союзу, тоді як набуття статусу держави-кандидата та відкриття переговорів про вступ якісно змінили правову природу цього процесу, перетворивши адаптацію законодавства на елемент підготовки України до прийняття зобов’язань членства. Досліджено чотири фундаментальні свободи внутрішнього ринку Європейського Союзу – вільний рух товарів, осіб, послуг і капіталу – як системоутворюючі орієнтири розвитку господарського законодавства України. Окрему увагу приділено правовому забезпеченню конкуренції, державної допомоги суб’єктам господарювання, корпоративного управління, публічних закупівель, державно-приватного партнерства, технічного регулювання та цифрових ринків. Обґрунтовано, що втрата чинності Господарським кодексом України у 2025 році створила новий етап розвитку українського господарського права, в межах якого європейська інтеграція має відбуватися не шляхом фрагментарного внесення змін до кодифікованого акта, а через системне узгодження взаємопов’язаних спеціальних законів, інституційних механізмів та практики їх застосування. Запропоновано розглядати господарсько-правову інтеграцію України до внутрішнього ринку Європейського Союзу як багаторівневий процес нормативної, інституційної та правозастосовної конвергенції. Зроблено висновок, що ключовим результатом такої інтеграції має стати не формальне відтворення норм acquis Європейського Союзу, а формування в Україні конкурентного, передбачуваного, прозорого та інституційно спроможного господарського правопорядку, здатного забезпечувати функціонування економічних свобод та ефективне застосування правил внутрішнього ринку Європейського Союзу.