Правосуддя: його сутність, соціальна основа та втілення в правовій системі України

Анотація

Стаття присвячена дослідженню феномену правосуддя, його сутності та соціальної основи, закріпленню в чинних нормативно-правових актах України. Для досягнення поставленої мети автором обрано системний підхід, що базується на загальнонаукових та спеціально-наукових методах, серед яких найбільш вживаними є: історико-правовий, формально-правовий, системно-структурний. Автор аналізує підходи до визначення поняття «правосуддя» в різних категоріях джерел, а саме: тлумачних словниках української мови, працях вітчизняних вчених, чинному українському законодавстві та судовій практиці.

Встановлено, що в сучасному українському законодавстві термін правосуддя не врегульований, що спричинило певну плутанину в розумінні сутності цього явища як законодавцем, так і правознавцями. Автор акцентує увагу на включенні глави XVIII Кримінального кодексу України, присвяченої злочинам проти правосуддя, без закріплення у зазначеному нормативно-правовому акті самого визначення правосуддя, яке підлягає такому захисту. Враховуючи родовий об’єкт злочинів, яким є суспільні відносини, що забезпечують діяльність суду та органів, які сприяють йому у здійсненні завдань і цілей здійснення правосуддя, це значно розширило розуміння сутності правосуддя, розмило. її меж і викликало плутанину в розумінні сутності феномену справедливості.

Зроблено висновок, що закріплення уніфікованого визначення правосуддя в чинному законодавстві України створить сприятливі умови для ефективного здійснення судами правосуддя. Крім того, у статті досліджуються соціальні основи здійснення правосуддя в контексті соціальної спрямованості та його здійснення судом у формі карального правосуддя з дотриманням принципу змагальності. Зроблено висновок, що незважаючи на певні прогалини в законодавстві, судова система не втрачає своєї соціальної спрямованості, яка ґрунтується на сукупності соціальних цінностей і вимог, висунутих суспільством, які становлять соціальну основу правосуддя.